Щастя не в галасі, не у промовах,
Не у речах і не в межах кордонів.
Щастя — це ранок у барвах медових,
Тепле безсоння травневих півоній.

Це просто бути — собою і щирим,
Пити цей день, як цілющу водицю,
Дихати спокоєм, світлом і миром,
Бачити диво в найменших дрібницях.

Щастя — коли у душі твоїй літо,
Навіть якщо за вікном хуртовина.
Це коли серце для світу відкрите,
І поруч рідна та тепла людина.

16 квітня 2026 р.

• Твір:

  Дитинство моє ,як бабусина казка,
  В той світ повертатися хочу завжди.
  Так шкода що він тільки в снах і уяві,
  Ці дні безтурботні не знали нудьги.

  У літку босоніж із самого ранку,
  Біжиш по траві, ноги миє роса.
  В обід із дрючком наче лицар безстрашний.
  В садку ведеш бій із кущем бур'яна.

  А двір з господарством завжди небезпечний,
  Корова рогата, і гуси шиплять,
  Без захисту діда його не перейдеш,
  Бо дід вміє з ними всіма розмовлять.

  Узимку коли все завалене снігом,
  То ліпиш із дідом сніговика.
  А ввечері грієшся на теплій печі,
  Бабусин пиріг з молоком упліта.

  Тепер тільки згадую справжнє дитинство,
  Ночами боявся в пітьмі Бабая.
  Під ковдрою тихо собі ворушився,
  І мріяв що скоро вже виросту я.