Ну от і все . Пора прощатись .
Забути не прошу мене ,
Лиш памʼятати щось хороше ,
Від втрати біль колись мине.
Ну от і все ,бо не судилось,
Не справдились надії на життя.
В минулому залишаться турботи.
Відійде ще одна без вороття .
Відійде , відлетить додому-
До Бога ,зморена душа.
І заспіває ,защебече в небі ,
Щасливу пісню соловʼя…
А ти не плач і не тужи за мною.
Життя – квиток в один кінець .
Згадай як було нам с тобою.
Повір ,що смерть ,це не кінець
Я відлітаю в дивний край.
За обрій , де величні гори.
Там сяє в небі дивограй,
І звичної ,туди ,нема дороги
Нам ,від народження ,Бог крила дав,
Щоб ми змогли до Нього прилетіти.
Коли настане час ,зустріне нас,
І ми зрадіємо, як діти.
08.01.2026
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
