Під напливом рядки ці пишу,
Пригадав момент я з книги цей,
Вирішив написати хто читав напевно пам'ятає,
В кінці Кріс по океану гуляв,
Момент з частинкою цього океану з ним в контакт ввійшли,
Він пройшов єтап важливий,
В нього досвід був жорсткий,
Но дуже важливий,
Океан розвитку бажав,
Але й всій команді хотів допомогти,
Хотів щоб свої найбільш вразливі спогади пригадали,
З дорогими людьми могли попрощатися і головне віднайшли свій Океан,
І герой з цим справився як міг,
Пам'ятай в кожному свій Океан.

Лежу на пляжі і милуюсь океаном
Він є блакитний і такий базкраїй
Нема у ньому ані зради, ні обману
Я з задоволенням за ним спостерігаю

Білий пісок, праворуч хмарочоси
Стоять мов велетні такі могутні
По узбережжю ходять гордо альбатроси
Такі моменти безтурботні й незабутні

Від задоволення я закриваю очі
І насолоджуюсь цим відчуттям свободи
Запам‘ятати максимально хочу
Ці неймовірні подихи природи

Я в далечінь дивлюся і радію
Що мій приятель на сьогодні океан
Ці миті зберегти волію
Бо океан це ліки від душевних ран

Зроблю світлини я собі на згадку
І променад здійсню після обіду
Безмежний океан, то є така загадка!
Я впевнена, що ще сюди приїду!
©️Лілія Ходус