В Ісламі знання — це не пишна прикраса,
Не розкіш для обраних, а обов'язок наш.
Звучало в печері пророку відразу:
«Читай!» — це був перший і головний наказ.
Не вір наосліп, не йди за юрбою,
Читай, розумій, у думках виростай.
Стежкою мудрості над собою
Ти істину світлу щодня відкривай.
Навіть пророк у далеку дорогу
Вирушив щиро за тим, що не знав.
Хто ж ми такі, щоб перед лицем Бога
Казати, що кожен із нас усе взнав?
Шлях цей вимагає титанічних зусиль:
Терпіння у серці на довгі роки,
Смирення душі серед бурі та хвиль,
Постійного пошуку крок за кроком.
Та знання — не просто сухі сторінки,
Не купа думок, що лежить без мети.
Це сила, що змінює нас навіки,
Це світло, що кличе до Бога іти.