В Ісламі знання — це не пишна прикраса,
Не розкіш для обраних, а обов'язок наш.
Звучало в печері пророку відразу:
«Читай!» — це був перший і головний наказ.
Не вір наосліп, не йди за юрбою,
Читай, розумій, у думках виростай.
Стежкою мудрості над собою
Ти істину світлу щодня відкривай.
Навіть пророк у далеку дорогу
Вирушив щиро за тим, що не знав.
Хто ж ми такі, щоб перед лицем Бога
Казати, що кожен із нас усе взнав?
Шлях цей вимагає титанічних зусиль:
Терпіння у серці на довгі роки,
Смирення душі серед бурі та хвиль,
Постійного пошуку крок за кроком.
Та знання — не просто сухі сторінки,
Не купа думок, що лежить без мети.
Це сила, що змінює нас навіки,
Це світло, що кличе до Бога іти.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
