Як пахне надія? Ти запитаєш мене…
Як вранішня квітка в садочку весною.
Тонким аромат, що ледь промайне,
Тремтить і колишеться над головою.

Надію тримай у долонях своїх,
Дай розцвісти їй, схилитись до тебе,
Нехай огорне твої мрії в цю мить,
Дасть силу тобі здійснити, що треба.

Надія живе, поки віриш у неї,
Збувається все, якщо вірний їй ти,
Прислухайся серцем до казки своєї —
У скрутні часи зможе шлях віднайти.

Без неї ніяк, без надії не можна,
Надія — вогонь у змерзлій душі,
Зігріє, навчить, і коли тобі складно —
Підніме тебе і накаже: «Іди!».

Плекай ту надію у власнім садочку,
До неї схиляйся, підтримуй її,
Живи цією мрією в кожнім куточку —
Надія віддячить тобі у житті.
01.02.2026 Роздуми