Вони повернулись — не всі, не одразу,
І кожен мовчав — довше, ніж говорив.
У погляді — тінь, у долонях — образи,
І спалахи пам’яті — тиші мотив.

Вони пам’ятають не дати — обличчя,
і крик, який в темряві хтось обірвав.
Як подих ховали спустошені ніччю,
І віру — яку кожен в серці тримав.

Не кожен розкаже — слова обриває
Той спомин, що нібито постріл у сні.
У грудях мовчання — воно осідає
і давить сильніш, ніж броня на спині.

І в мирних дворах, де сміються вже діти,
Вони ще шукають у днях власний знак.
Навчаються наново жити й радіти.
Як всі — пам’ять каже: що трохи не так.
28 квітня 2026 р.