Немає осені
й не світиться зима,
Відомо — в грудні
вже припаркувалась,
Не білосніжна,
в тому то й біда,
Принишкла,
в сірості сховалась.

Дні у дощах,
немає хуртовин,
Сніг не біліє,
холод не морозить,
Нема птахів
між змоклих горобин,
Зимі ховатися вже досить.

Хай вийде, снігом
трохи хоч сипне,
А потім ще,
щоб рясно забіліло,
Покриє інеєм,
морозом ущипне,
Де сонце просто би світило.

Позиркувало б
зрідка із-за хмар,
А небо фарб
темніших увібрало б,
Між снігу вітер
хвацько би літав,
І по-зимо́вому
усе би виглядало.

03.12.2025.
Ганна Зубко