Я бачив, як небо упало на землю,
Я бачив, як обрій скінчився і зник.
Я бачив, як Землю зірвало з орбіти,
Я бачив, як смерті почув перший крик.
Я бачив, як Сонце зайшло на сході,
Я бачив, як спека палила живих.
Я бачив, як люди тонули у поті,
У муках своїх, нескінченно страшних.
Я бачив, як матір і батька лишали,
Щоб шафу і тряпки у тачку впхнуть.
Старі у багажник не поміщались —
Їх просто кидали у смертну путь.
Я бачив, як дівчину били прикладом,
Бо слово не те з її вуст злетіло.
Я бачив, як очі ставали вовчими,
Як в звіра перетворювалось тіло.
Я бачив, як людство ставало скотом,
Тягли навіть праски, зривали вікно.
Бо вдома це чмо не нажило нічого,
Йому що людина, що красти — одно.
Я бачив, як світ цей змінився назавжди,
Я бачив пожежу, де совість горить.
Я бачив усе від моменту народження —
І бачив, як все це зникає за мить.

Інколи мені хочеться кричати, плакати, вдарити
Або бігти до поки ж ноги не впадуть
Але я посміхаюся, але я обіймаю
І всіх кохаю, я всіх прощаю, я всіх сприймаю
Я всіх розумію, і ніколи не ображаю
Я можу ляпнути, але це ні зі зла
Я не ображаюсь і зла нікому не бажаю
Я просто хочу кричати, плакати і тікати
А інколи навіть вдарити
Але я не ображаю,
Але я не тікаю
Але я нікого не ображаю
О, Аллах твій наказ я виконую- сабр.
Це все – сабр, це все наказ Аллаха
Я виконую твій наказ, я вірую
Я підтверджую , що є тільки Ти
І нікого окрім тебе …
Але інколи мені хочеться плакати
Тікати або вдарити
Аллах наказав, і я сабр проявляв
Аллах наказав , і я нікого не ображав
Аллах наказав, і я все виконав!!!
Щоб не трапилося у моєму житті
Я завжди до тебе прийду
І тільки у тебе правду знайду
І тільки ти заспокоєш
І тільки ти сили надаш
Щоб сабр я проявляв
І завжди лише тебе прославляв.

О, Аллах, кожен лиш шукає чужі гріхи
О, Аллах, ніхто не дивиться у твій бік
О, Аллах люди заблукали у пітьми
О, Аллах, шайтани пірують на твоїй Землі
О, Аллах, відкрий мої вуста
І наповни розум сповна
Нести світло до кінця свого життя
Нагадати людству , що вони не вільні
Що вони з дияволом в обіймах
І тільки Ти зможеш їм допомогти.
Тільки Ти любиш нас завжди
Тільки Ти прощаєш наші гріхи
Тільки Ти вдихаєш і забираєш життя
І навіть дияволи не можуть нічого
Без Твого дозволу, о, Аллах
Люди забули тебе
Люди віддали душу багаттю
О, Аллах, кожен шукає чужі гріхи
О, Аллах, люди забули тебе
О, Аллах, кожен гуляє у тьмі
О, Аллах, врятуй будь ласка всіх.

Це найкраще що я бачу
І найгірше в що я вірю
За межею – вогнестійкість
Не спали свою надію

Поширені періоди, де граємо у класики
Розвинулась релігія, сховались всі у пасики
Солодкі ці фантазії, у сотах береже
Якщо, раптово, мед і запече
Страх нешвидко, болісно втече

Клянись своїм соратникам
Клянись, що їх забув
Цифри, крейду, течію
У яку ти і пірнув
Поширелося прагнення, та ти це не почув

Розвинулась комедія, шанує в пам'ять сміх
Відкиньмо псевдоніми всі, устанем сред нових!
Налиємо солодкого, покажемо ліси
Поважали геть брехливу казку
Бо на ній ми лиш росли

Вже не знаю що я бачу
Не боюся те, в що вірю
За межею – небезпечно
Там горить твоя надія

• Твір:

  В віра в Бога в голові пропадає
  Спитаєте чому?
  А х*й його знає..

  Я Справді вірив з дитинства
  В всевишнього Бога
  Але коли війна, з ноги, влетіла у рідні дома
  Сумніви прийшли, та думаю це не дарма.

  Чому помирає мирне населення
  Якщо Бог казав не вбивати!
  Чому страждають новонароджені діти
  Якщо Бог казав - добро дарувати!

  Чому в християнина батько
  На війні помирає..
  А в атеїста рідний тато - Крузачка на 4.4 купляє

  Чому те цунамі..
  Людей без рідні залишає?
  Чому.. землетруси
  Доми забирає?

  Зараз добре задумайтесь
  І в мене питання одне
  За що так жорстоко?
  Можна й полегше тепер..

• Твір:

  ***
  Вера в войне - особый случай, -
  Для многих переменится:
  Кто Б-гу полностью отдастся,
  А кто и разуверится.

  И в этом вся сущность войны,
  Ее две точки крайние:
  Безбожию - жестокость смерти,
  А Б-гу - выживание.

  ***
  Для верующего все от Б-га,
  Война - то Б-га хмурь,
  А мне, безбожному от века,
  Война - людская дурь.

  В войне святого не на грош -
  Глупа со все сторон.
  Святое должно жизнь нести,
  А не предсмертный стон.

  22-04-2023

• Твір:

  (Погляд атеїста)

  На двох один хрест поцілують
  Сьогодні кого вб’ють й хто вб‘є.
  Не вірю, що Б-г існує
  Для тих, хто війною живе.

  Кожний про захист молить,
  Вірить, що з Б-гом йде,
  Та захист один не отримає,
  Гріх інший на себе візьме.

  Дивна сьогодні релігія,
  Де б не була війна -
  Моляться Б-гу однаково,
  Та в кожного віра своя.

  16-04-2023

• Твір:

  (Засноване на реальних подіях.
  У церкві на Закарпатті священник молив за примирення двох великих народів України і росії)

  Що в Україні відбувається,
  Вже навіть в церкві спиричаються,
  За що молитися можливо,
  Має яка бути молитва.

  Й українців, й росіян
  Священник великими назвав.
  Для них примирення просив,
  Щоб не було між ними вбивств.

  Вона кричала: «Як так можна?
  Вони катують нас безбожно!
  Як можна з ними примиритись?!
  Як можна за все це молитись?!

  Я повернулася із фронту.
  Немає там на фронті Б-гу!..
  Вони нищать церкви і віру,
  Нищать людей і Україну.

  Вас росіяни не бомбили,
  Тому за них ви тут молили!
  Вони не віруючі люди,
  Таких молитв не має бути!

  Як можна зараз так казати?
  Війна іде з російським катом.
  Напевно з вашої родини
  Ніхто на цій війні не згинув.»

  «Шістнадцять місяців мій брат
  Воює у десантних військах!»
  «Чому ж так молитись ви тОді?!»
  «Брати ми й сестри у госпОді!

  Вважаєте моя молитва
  Має вблагати в Б-га вбивства?!
  Я вашу думку поважаю,
  Але й моїй не заважайте.»

  Священник вже не міг триматись,
  Почав він голосно кричати:
  «Цього не буде у молитві,
  Щоб закликав когось я вбити!!!»

  «В росії, там немає Б-га.
  Будь-ласка не кажіть такого,
  Наче брати нам росіяни,
  Лише про це зараз благаю…»

  Вони обидва вірять в Б-га.
  Обидва мира в нього молять.
  Церква у них на двох одна.
  Навіть одна на двох війна.

  Він посилався на писання.
  Вона на жертви й катування.
  Порозуміння не знайшли
  Чи то у вірі, чи в війні.

  Чи то ділило їх питання:
  Хто є насправді росіяни?
  Та зверху дивлячись на все,
  Здається й Б-г не знає це…

  07-08-2023

• Твір:

  Війна... Києво-Печерська Лавра - духовна святиня.
  московське православ'я - загроза українській державності.
  Гібридні технології... Релігія... Протистояння...
  російські попи в Україні вдаряють по свідомості.

  Українських вірян вони затягнули в свої тенета.
  Змогли зламати їх і озлобити проти свого народу.
  Агресивне налаштування, денацифікація - ворожа мета.
  Попи живуть тут у розкоші, мають велику вигоду.

  Йде неприхована, відкрита релігійна конфронтація.
  московський патріархат виступає проти України.
  Зневажати нас вчить кремлівсько-кирилівська інструкція.
  Поза законом - моральні поняття, людські терміни.

  Завершився час оренди приміщень святої Лаври
  Та московських попів звідти виселити не можна.
  Озброївшись підтримкою віруючих, шукають шпари,
  Як залишитись... Їхня віра - несправжня, безбожна.

  В хід ідуть лихі прокльони, залякування, брехня.
  Святині розкрадаються. Вивозяться церковні цінності.
  Проклята свідомими українцями хижа москальня
  Вкотре мерзенно знівелювала принципи набожності.

  Звільнення українських церков від вражих попів -
  Найголовніше завдання тилу під час кривавої війни.
  Розгул одурманених та агресивних фанатиків
  Тепер змушені спинити відповідні органи та чини.

  Пора вже офіційно визначити негромадян України -
  Тих, хто живе на українських теренах, а славить росію.
  Хай їдуть на здичавілі, спустошені землі московщини.
  Не можна терпіти злобу до своєї держави й агресію.

  Гинуть мирні цивільні люди й патріоти-захисники,
  А московська церква ставить українців на коліна.
  російські попи поводяться з вірянами, як власники.
  Хіба здатна собі дозволити таке нормальна людина!?

  Марія Маринченко (Марічка Ясен)

  #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
  #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

• Твір:

  Дев'ятнадцяте січня... Йде ритуал освячення води.
  У світі та в Україні – день Водохреща Господнього.
  Правиться в церквах, святиться водиця з водойми.
  Існує свій Водохресний сюжет гуляння народного.

  Останнім часом біля водойм проходять "вертепи"
  Й купання у святій воді. Віра людська – суперечна.
  Справжнє збочення нас веде в російські "скрепи".
  Така ситуація на освячених водоймах – недоречна.

  Все це виглядає низько, не культурно, не релігійно.
  Віряни напів оголеними пірнають в освячену воду.
  Цей натовп виглядає якось дикувато й безнадійно.
  Чомусь – зовсім не соромно українському народу.

  Краще б усі віряни більше уваги приділяли Літургії,
  Частіше ходили до церкви та щиро молилися Богу.
  Дехто з тих, хто пірнає, не має тієї набожної енергії,
  Оскверняє святиню. Люди роблять з цього розвагу.

  За всіма православними та українськими звичаями
  Саме в ці три дні – заборонено пірнати у святу воду.
  Її освятив сам Бог... Не можна ж допускати скверни.
  Ми з вами – з України, зі славного релігійного роду.

  Випивати та гуляти на, тільки що освяченому, місці,
  Стрибати в обрядову ополонку з оголеними тілами
  Нам – не варто... Ми ж виросли в набожній колисці.
  Шановні: "Та що ж таке зараз відбувається з нами?!"

  В українців є прислів'я: "Риба завжди гниє з голови".
  Шкода, що нашою елітою чин купання підтримано.
  Україна в церковній площині вже зіп'ялася на ноги.
  Давайте, все те проросійське, "скрепне" відкинемо.

  Марія Маринченко (Марічка Ясен)

  #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
  #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко