пустим здається все навколо
я поруч з ним не бачу долі
не має сенсу жодне слово
від серця сказане поволі

я тебе в кожному шукала
продовжую шалені спроби
тобі співала про кохання –
йому не дам ні дріб турботи

я відчуваю страх роздумів
мене турбує мить вагання
мій холод знов посіяв сумнів –
розбив в кохання вірування

тебе побачить рветься серце
тебе відчути марить шкіра
мій сплеск жаги до тебе в’ється
плющем ажурним а темрі сірій