В долину берег поманив,
До верб та верболозу,
Повз кущ шипшини пропустив —
Колючу загорожу.

Зустріла стежка в болота́х,
З калюжами слизькими,
Шмигнув угору тихо птах
Із крилами рябими.

Ще річка спить,
Хоч лід крихкий —
Ніде а ні щілини,
Лиш очерет сухий, хрусткий
Вигля́дає з-за спини.

07.03.2026.
Ганна Зубко

ДивлЮСь на дощ,
все йде та йде,
Дивитися б годинами,
Уже струмочками тече
Поміж доріг, стежинами.

В вікно стукоче, не мовчить,
А може справді плаче,
Притихнув вітер, десь сидить,
Сліз не виносить наче.

Спадає дощ й у сад щомить,
В кущі, у квіти ранні,
Не веде вусом кіт, все спить
Клубочком на дивані.

18.07.2025.
Ганна Зубко