Мене зламати ніби легко:
Скажи мені погане слово —
І більш нічого вже не треба —
Я зламана впаду додолу.

Впаду, розслаблюсь, відпочину,
А потім з силами зберуся,
Подумаю якусь хвилину —
І знову встану, підведуся.

Нехай мене зламати хочуть —
Та не ламаюсь я: лиш гнуся.
Після падіння я міцніша —
І знов до справ я повернуся.

Я розправляю свої крила,
Хоч вітер б’є — не відступлюся.
Полежала і відпочила —
Життя, тримайся… я вернуся.

10 квітня 2026 р.