Там, де дрони в небі тримають «очі»,
Де від вибухів рвуться і дні, і ночі,
Де техніка в грузлій землі пасує —
Там піхотинець долю гартує.

​Не дрон тримає посадку місяці й дні,
А той, хто вгризається в корінь в огні,
Хто в зоні смертельній, крізь пекло і втому,
Не дає просунутись звіру чужому.

​Бо поки на позицію не ступить нога,
Не згине в посадці проклята орда.
Лише піхота — це сталь і основа,
Це сила народу, гартована знову.

​За кожен ваш крок, за втриманий край,
За те, що для ворога ви — моноліт,
Що б’є невблаганно, стоїть до кінця —
Хай слава летить і гартує серця.

​Живими вертайте з пекельних доріг,
Хай янгол боронить рідний поріг.
Ви — щит і хребет, ви — незламна стіна.
З Днем піхоти! За вами — свята сторона!