Немов дитя у сповиточку
Рожевий яблуневий цвіт
Із-під зелених вже листочків
Дивиться весело на світ.

Він бачить бджілоньку-комашку,
Яка не втомиться літать
І крильцями махає зранку,
Зібралася нектар збирать.

Йому ще видно на травичці
Срібне намистечко з роси,
Туди він хоче полетіти,
Вітер узявсь допомогти.

Ой, цвіте, цвіте яблуневий,
Який ти ніжний і п”янкий,
Наче серпаночок рожевий
Мене з любов”ю огорни.

2020 р.

Не зупинилось літо,
далі йде,
Воно для осені
і спека його лишні,
Каштан, на диво,
в вересні цвіте,
І забіліли
де-не-де ще вишні.

Зима поселить
осінь в свої дні,
Та ж невідомо
скільки погостює,
На вороному
вже буде коні,
Слід попередній
вдало замаскує.

Весна чарує,
літа дні когось,
І біла мить
зимова зачарує,
А когось осінь,
так вже повелось,
Чарує, ніжить,
подихом лікує.

23.06.2024.

Мов сніг акація цвіте,
Злітає погляд вгору,
Ніхто не прийде і не жде,
Подальше йду із двору.

Ховає стежка в тінь густу,
Шум вулиці йде поряд,
Тихше між щебетом пройду,
Нехай птахи говорять.

Вітер у листі, у косах,
Спіймали пасмо брови,
Троянди квітнуть у дворах
І липи біля школи.

Дорога, стежка,вздовж паркан,
Ще вулицю долаю,
Назад не хочеться в капкан —
Так дім свій називаю.

08.06.2024.

Заграй , дівчино, на гітарі.
Улюблену пісню мою.
Та так ,щоб струна
порвала сердце моє.
Щоб кожний акорд задів за живе.
Щоб з кожним басом стукало
сердце моє.
Заспівай дівчино,
так голосно, як душа від
шаленого кохання цвіте.
Грай грай дівчино, адже
ти єдине що в мене є.