Я дякую Богу за все що я маю:
За серце,
за подих,
за віру святу,
За мудрість,
за вміння й земне розуміння
й пізнання того, з ким я поруч іду
За зоряне небо,
за вітру обійми,
за сонячний ранок,
за літнє тепло
За чистії роси й за гостре каміння,
йдучи по якому ти віриш в добро
За щирих людей,
за чарівную мову,
за пісню співучу, що в грудях бренить,
За посмішку з ранку
й душевну розмову,
за кави ковток і за радості мить,
За зиму і літо,
за весни суцвіття
і осені шелест земних кольорів
Я дякую Богу за все що я маю,
Що Господь мені дарувати хотів

Щастя в дрібницях щоденного буття,
Щастя у вранішнім промінці у вікні.
Ні в кого в світі немає безтурботного життя,
Щастя ми будуємо у своїй голові.

Зачавіть тарганів своїх до скону,
Повбивайте жаб, зміїв та крис.
Кохайтесь, чорноброві, із Заходу до Сходу,
І пам’ятайте про / досліджуйте наш півострів та кожен його мис.

Я хочу з тобою назАвжди,
Спаливши позаду мости,
Безмежно й шалено кохати,-
Бо щастя для мене – це ти!

Я хочу з тобою за руку,
Я хочу пліч-о-пліч іти.
Здолати печаль і розлуку,-
Бо щастя для мене – це ти!

Я хочу з тобою навіки
На хвилях кохання пливти.
Купатися в ніжності ріках,-
Бо щастя для мене це – ти!

Сонечко моє кохане,
Усміхнись хоч раз… єдиний.
Щастя моє довгождане
Завітало в гості нині.

А у мене ні краплини
Усміху, одне тужіння.
Не залишиться й годинки,
Відлетить солодка мрія.

Засвітилося, кохане!
Та вже пізно, щастя лине,
Не до мене, довгождане,
А до іншої людини.
20.01.1993 ©Ірина Вірна

Чому ти зраджена?
Життя…
Чому ображена?
Прощай.
Чому так боляче?
Мине.
Ну а за що це все?
Хитне.

Хитне не раз,
а ти поплач.
Потім забудь.
Тоді пробач
і йди вперед:
до своїх мрій,
до всіх бажань.
Ти тільки дій!

Це не твоя вина.
Нема
пояснень вчинкам.
Там пітьма.
Ти спину рівно-
тільки так!
Для тебе – сонце.
Він – слабак.

Ще буде щастя
і любов.
Ще буде радість
без умов.
Він був лише знак,
що не твоє.
Кохання там
вже не живе.

Ти справжня завжди.
Ти свята.
В тобі – краса
цього життя.
Себе цінуй найперше!
Знай:
для тебе сяє
небокрай!

Я часто в думках своїх, про тебе вірші складаю
Малюю твій образ ясний у думці кожен день.
Коли ніч тихо падає, коли світанок грає
Твій голос в серці моєму – найкращий із пісень.

Твоя усмішка світла, як сонця ніжне сяйво
Твій погляд – мов зірниця в безкрайній висоті.
Тебе одну я в душі своїй завжди шукаю
Бо ти – мій спокій в бурях й мій шлях у темноті.