Пішов від рідної хати —
Не бачу рід, ні донечок ні дружину ні мати.
Пройшов БЗВП — навчився стріляти,
Щоб землю свою захищати.

Приїхав у степи Запоріжжя,
Як колись ішли козаки,
Та зброя вже інша — новітня,
І час вже не той, що колись.

Я буду стояти за волю,
За завтра, за рідний народ,
Бо ворог прийшов без поклику —
Забрати наш вільний код.

Та знову повстали ми, браття,
Як козацький незламний рід,
Щоб нечисть спинити прокляту
І не пустити в наш світ.

Не буде їм ходу до хати,
До нашої рідної землі,
Хай згине орда проклята —
Й піде в чорні глибини імли.