Ми люди — та не ідеал,
У нас і сила, й слабкість є.
Хтось слабкість в гордості сховав
І его пестує своє.

А хтось, на рівному упав,
Підвівшись, силу він набув.
Сказав: то Бог урок послав —
Його прийняв і не забув.

Іде вперед — без зайвих слів,
Без скарг на долю, без образ.
Він знає: істина без сліз
Стає міцною, мов алмаз.

Як визнаєш, що ти слабкий —
Долаєш власне горде «я»,
Спустивши его з висоти,
Стаєш сильнішим — день від дня.

29 березня 2026 р.

• Твір:

  Ох.. буде важко тобі..!
  Сказали мені..)
  Але я впораюсь, щоб згадали у школі..
  І пам'ятали завжди..

  Я візьму силу в руки, та й піду проти світу!
  Якщо буде важко, візьму парус, і полечу за вітром.
  Ми впораємось разом, і нас нічо не скривдить..
  А якщо і спробує, то ніц йому не вийде.

  Я мрію.., щоб мене знали всі діти..
  О а це хіба не - ВОЗІК!?, був біля тих квітів?
  Так.., це саме він, відповіли їм..
  А Возя лише квітку в полі, вирвати хотів.

  Він знову шукав квітку, тій самій злій дівчині..
  Яка лиш і хотіла, знайти винного в людині.
  Але йому було начхати, яка вона насправді..
  Тому що лише він, ідеала в ній побачив...