У садах загубилось село –
Українського роду колиска.
Чи далеко я буду, чи близько,
Б”ю тобі, отчий краю чолом.

Як вологу дає джерело
Річці тій повноводній бурхливій,
Так і є тим началом село,
Звідкіля почалася Вітчизна.

Тут коріння глибоке твоє
П”є землі-годувальниці соки
Та гілля і високе й широке
У житті нам наснагу дає.

То ж коліна щораз прихилю,
Як прийду до причалу дитинства
І скажу, що село я люблю –
Українського роду колиску.

2018 р.