Surge! Surge! Surge!
Iam taeduit me audire tuas excusationes.
Expergiscere! Expergiscere! Expergiscere!
Cur sivisti venenum infundi in tuum corpus?
Sto coram te in luce, audi meum clamorem.
Responde ad quaestionem:
Cur sivisti venenum infundi in tuum corpus?!
Responde! Responde! Responde!
Cur sivisti venenum infundi in tuum corpus?!
Audi meum clamorem.
Iam taeduit me tuarum excusationum!
Surge! Surge! Surge!
Iam tempus est expergisci!
Sto coram te in luce, audi meum clamorem.
Iam taeduit me tuarum excusationum!
Responde, interrogo te:
Cur sivisti venenum infundi in tuum corpus?!
Apollo
*****
Вставай!Вставай!Вставай!
Мне надоело слыхать твои оправдания
Просыпайся!Просыпайся!Просыпайся!
Зачем позволил лить яд в свое тело!?
Я стою пред тобой в свете услышь мой крик
Ответь на вопрос
Зачем позволил лить яд в свое тело?!
Отвечай!Отвечай!Отвечай!
Зачем позволил лить яд в свое тело?!
Услышь мой крик
Мне надоели твои оправдания!
Вставай! Вставай!Вставай!
Пора уже проснуться!
Стою я свете пред тобой услышь мой крик
Мне надоели твои оправдания!
Отвечай я спрашиваю тебя
Зачем позволил лить яд в свое тело?!
Аполлонъ

На могилу приносять квіти,
Невідомого юнака.
То дорослі несуть,то діти.
Була доля його гірка.
У солдати його забрали,
Одягнули важкий бушлак.
Гірко вдома за ним ридали,
Був їх син,а тепер солдат.
Під дощем з куль в боях жорстоких,
Ледви ноги він волочив,
А йому б на рідні пороги,
Скільки ж дьогтю він там із’їв.
Ворог з тилу і ворог прямо,
Ох,запеклий же буде бій.
Йшли уперто вони рядами,
Побратимів запеклих стрій.
Бачив він сіре небо і хмари,
Листя жовте поверх трави,
Побратимів,що очі свої
Закрить самі уже не могли.
Спів винтівки в ухах клекоче,
І лежить на землі солдат,
І ніхто помогти не зможе,
Він убити в бою,чиїсь брат.
На могилу приносять квіти,
Молодого героя війни.
І дорослі несуть і діти,
Честь приходять віддати вони.

На могилу приносять квіти,
Невідомого юнака.
То дорослі несуть,то діти.
Була доля його гірка.
У солдати його забрали,
Одягнули важкий бушлак.
Гірко вдома за ним ридали,
Був їх син,а тепер солдат.
Під дощем з куль в боях жорстоких,
Ледви ноги він волочив,
А йому б на рідні пороги,
Скільки ж дьогтю він там із’їв.
Ворог з тилу і ворог прямо,
Ох запеклий же буде бій.
Йшли уперто вони рядами,
Побратимів запеклих стрій.
Бачив він сіре небо і хмари,
Листя жовте поверх трави,
Побратимів,що очі свої
Закриття самі уже не могли.
Спів витівки в ухах клекоче,
І лежить на землі солдат,
І ніхто помогти не зможе,
Він убити в бою,чиїсь брат.
На могилу приносять квіти,
Молодого героя війни.
І дорослі несуть і діти,
Честь приходять віддати вони.

Кали-Юга противна Сварогу Породителю,
Его дети Мидгарда погрязли в собственом невежестве,
Не видят они кому несут деньги в храм
Не видят что продают Сварожьи души свои души,
Взамен на прощения грехов
Не видят дети что на ДНО СО-ЗНАНИЯ ОПУСТИЛИСЬ САМИ
Вместо СО-ДИДАНИЯ РАЗРУШАЮТ впервою Очередь Себя
В каком Мраке их Сердца
И они по собственому желанию-хотению сие творили
И теперь хотят спасения они.
Не ведают что творят
Не ведают что в себя вберают
Не ведают кому души вверяют
Не ведают что отдают
собствиние Сердца сами Мраку
видя в этом настоящий путь
Ведь “Сатана” это Кали и излюбленный её метод это Лесть и Разрушения.
Оглянуться и посмотрите Трезвым взглядом что ВЫ видите подалъ себя?
***********************************
Дети Сварожьи Спасения Путь Милосердный и Тернистый Путь собственного подъёма СО-ЗНАНИЯ