Ла́стівочки прилетіли,
Серде́чка наші зігріли,
Божі пта́шки несуть щастя,
Світлі, милі і прекрасні.
Працьовиті й клопітливі,
Розумненькі і кмітливі,
Будують гніздечка для малят -
Своїх маленьких пташенят,
З гру́дочок вологої землі,
Наспівуючи мелодійні пісні.
На сонечку виблискує пір'ячко,
Довгий хвостик, тонкі́ крила,
Прилетіли на моє подвір'ячко,
Діточок своїх літати вчили.
Мама і тато маленьких ластів'ят,
Годують комахами дівчаток і хлоп'ят,
Трудяться від світанку до заходу сонця,
Все метушаться біля мого віконця.
Весною і літом нас веселять,
А восени дощі і вітри зашумлять,
В теплі краї ластівки полетять,
А ми їх з нетерпінням будемо чекать.

11.04. 2023. С.М. Онисенко

ШАНС БІЛОЇ КРАЛІ

У Карпатах наших зимонька-зима,
Шуби поховали ми усі дарма́,
Й чоботи зимові нам прийшлось виймать,
Знову білу ковдру ними потоптать.

Квітень. Скоро Пасха. Але білий сніг
По усіх усюдах знову в нас проліг.
Квітоньки накрились білим килимо́м,
Хоч давно не спали вже зимовим сном.

У дуеті з вітром ле́гкий морозець
По Карпатах ходять знову навпростець.
Білая перина з легкістю лягла,
Все у білі шати знову одягла.

Зіроньки-сніжинки в легкому танку́,
Всі кущі й дерева в білім кожушку,
Тих сніжинок танець й музика зими́,
Де не кинеш оком – всюди килими́.

Милує це око, але ж квітень в нас,
Квітнути усьому підійшов вже час,
А тут біла ковдра кралечки зими́
Й помахи у танці білими крильми.

У моїх Карпатах кралечка зима,
Хоч уже прощалась з нами усіма.
В квітні повернулась, нам співа романс,
Скористала краля повернутись шанс.

07.04.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 979522

Весна - то не тільки лиш проліски,
То не тільки пташки та їх спів.
Розцвітає жовтесеньке сонечко,
Жовтий братик весняних братів.

А брати - то підсніжники білі,
Вони люблять нарциса красу.
Пелюстки його ніжні, красиві
Так чарують і манять весну.

Квіти жовті весна поливає
І дощем, й навіть снігом щодня!
Та нарциси попри все розцвітають!
Їм холодна весна не страшна!

А нам тепло та любо на серці,
Споглядаючи жовту красу.
Ніби чисті тендітні озерця
Зазирають в душі глибину.

Бо ж нарцис - гордий, ніжний, незламний
Й не боїться красу показати.
Крізь сніжинки холодні, "весняні"
Він цвіте, щоб людей потішати.

І потішив! Жовтенька голівка
Немов сонечко власне в садочку.
Біля нього листки розпускають
Його син та красунечка- дочка.

Прийшов до нас квітень,
Теплим сонечком світить,
Промінчиками нас зігріває,
Тихенько вітерець повіває.

Білі і жовті нарциси милуються,
Із зеленими листочками цілуються,
Поважно поставали тюльпани,
Одягнули різнобарвні жупани.

Виглядають проліски тендітні і синенькі,
Різнокольорові крокуси лагідні і гладенькі,
Колихає вітер їхні ніжки тоненькі,
Лоскоче їх за стебе́льця молоденькі.

А навколо бузковий килимок рясту,
Мій квітник прекрашає так рясно,
Маленькі, барвистими очима дивляться,
Весняним дощиком живляться.

А який же гарний садок біля хати!
Ніби побував у царських палатах,
Сливи, вишні, яблука і абрикоси,
Вкриті рожево-білим цвітом їхні коси.

Над квіточками бджілки трудяться,
Пилок збирають, не нудяться,
Медовий аромат пахучого цвіту,
Приваблюють бджолину еліту.

Із бджілками метелики літають,
Весело і грайливо пархають,
Фіалочки їм завжди раді,
Співають, танцюють, як на параді.

Квітень дарує нам чарі́вну казку,
Радість, неймовірну ласку,
Мелодійний спів пташечо́к,
Ніжний аромат квіточо́к.

04.04.2023. С.М. Онисенко

Для когось вона сіра, дощова, похмура
Для інших навкруги тільки краса
У кожного своя натура
Для кожної людини є своя весна

Хтось скиглить, що на вулиці негода
А хтось втішається навіть похмурим днем
Ниє один - для радощів не та погода
Інший щасливий йде під весняним дощем

Будь - який день і будь - яка погода
Такими є, як ми собі малюємо
І кожен ранок нам дає нагоду
Обрати - ми у смутку чи танцюємо

Ні в порі року, ні в погоді сутність
Все виглядає так, як ми сприймаємо
Песимістичних настроїв відсутність
На «зовнішність» весни добре впливає

Автор: Лілія Ходус

Березень тупоче,
Цокотить каблучком,
З травичкою шепоче,
З маленьким павучком.
Зустрічають квіти,
Весня́ні первоцвіти,
Мати-й-мачуха зацвіла,
Десь жайворонок у лісі заспіва.
Прокинулася берізка,
Розпустила свої кіски,
Прикрашають її сережки,
Зазеленіли вузенькі стежки.

Пахне ніжний аромат весни,
Та якби ж не було війни!
Людські страждання
Холодом оповиті,
Ворожі злодіяння
Шматують сердито...
Земля кров'ю полита
Пораненого солдата,
Сльозами покрита
Темрява кошлата...
Ту́га і журба
Заполонили всі серця...

Спо́кою не знають
Заплакані материнські очі,
Неви́нну душу ламають,
Палає вогнем, їй бо́ляче...
Понівечене життя війною,
Не стерти із пам'яті ніколи,
Україна не залишиться само́ю,
Надія жива, нас не здолати нікому!
Верба зажурилася,
Гілля́ потонуло в річці,
Та наша земля не скорилася,
За правду і волю буде боротися ві́чно!

24.03.2023. С.М. Онисенко

Весня́ний рай обіймає віти,
Шепочуть трави між собою,
Шумлять струмки, малюють квіти,
Котиться небо синьою дугою.
Тендітний і лагідний вітерець,
Несе прохолодне і чисте повітря,
Гарний світ подарував наш Творець,
Божественну красу сонячного світла...
Дикі голуби́ па́рами летять,
Весна прийшла! Тихенько туркочуть,
На гіллі сороченята сидять,
Щось базікають, тріскочуть.
Все живе, все жити хоче,
Потребує нашої ласки і любові,
Вітерець тебе за вушко лоскоче,
Природа співає свої колискові.

23.03.2023. С.М. Онисенко

Весняний ранок, тиша і дощі...
У небі голубому сірі хмари...
Вже скоро квіти зацвітуть в траві
Й весна розпустить коси кучеряві.

Вже день настав, а дощик далі ллє,
Води він не шкодує всій природі!
Свою вологу ніжну віддає
Землі весняній, весняним долоням.

Вже й вечоріє, дощ все не шкодує
Своїх краплин - вони ж на благо йдуть!
Бо ж теплий дощ життя весні дарує,
Її красі - всім квітам у садку!

Та й нічка із дощем - сьозини тихі
Від дощику спустились до землі ...
Люблю дощі весняні - вони щирі,
Нема у них ні крапельки журби.

Бо після дощику всі квіти зацвітуть,
І яблуні в саду зазеленіють.
Люблю я дощ, бо я люблю весну!
Бо у весні краса, любов, надія...

Чарівні казкові первоцвіти,
Наші перші весняні квіти,
Теж хочуть жити,
А не у вогні горіти...
Вони тендітні й милі,
Людям душу звесиляють,
Такі крихітні і безсилі,
До землі свої голівки схиляють.
Сонечко гріє їхні тендітні ніжки,
Присяду біля них, відпочину трішки,
Я милуюся творінням природи,
Вони прекрасні і гарної вроди.

12.03.2023. С.М. Онисенко