МАСОВАНА АТАКА

Масована атака терористів,
Будинки житлові в нас у вогні,
Потвори ці страшніші від фашистів,
Богами себе чують у війні.

Масована атака по Вкраїні,
Поранені і забрані життя,
І згарища усюди, і руїни…
Це все зробило іродське сміття.

І Київ, і Одеса, й Запоріжжя,
Долина, і Дрогобич, й красень Львів,
І Харків, що у ворога – підніжжя,
Та ще й Дніпро, який вогнем зацвів.

Під вибухами й Сміла опинилась,
Руйнації страшні там відбулись,
Невинна кров на землю там поли́лась…
Ось на таке потвори спромоглись.

І Конотоп палає смолоскипом:
Будинки на прицілі житлові.
Ми з болем в серці, у сльозах, зі скрипом…
Біду нам творять кляті москалі.

А скільки сіл, і селищ, і містечок?
Куди летів той мотлох від орди?
Невже це сліз і горя не вершечок?
Невже не крапка болю і бід́и?

Невже хода ворожа буде вічна?
Невже ніщо потвор цих не приспить?
В нас доленька, як бачимо, трагічна,
Немає й гадки ворог відступить.

Міста у нас палають, гинуть люди,
Летять на нас ракети з болотів,
Біду нам чинить мотлох цей усюди,
Нас знищити потвора захотів.

З лиця землі́ стирає нас ординець,
Змітає все потвора на шляху,
Для нього лютий ворог – українець.
Цей не́люд потопає у гріху.

Та гріх його ні трішки не лякає,
Радіє супостат усім смертям,
Ніхто й ніщо його не зупиняє…
Й чим далі, тим страшніше жити нам.

29.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1001893

ХТО ЗУПИНИТЬ ВІЙНУ?

Хто зупи́нить війну в Україні?
Ту війну, що не нашою є…
Аби мові звучать солов’їній,
Яку ворог ніза́що не вб’є.

Хто зупи́нить убивць-терористів,
Які в нашу домівку прийшли?
Щоб не чуть від ракет страшні свисти,
Що у простір вкраїнський ввійшли.

Хто зупи́нить війну цю жорстоку
Чи пове́рне її в оркостан?
Бо ми платимо ці́ну високу.
Чи безсмертний ординський тиран?

Хто зупи́нить війну? Хто це зробить?
Хто зуміє приспати потвор?
Щоб смердючий зотлів уже чобіт,
Аби нас залишив цей терор.

Хто зупи́нить війну? Я питаю!
Розтопіться серця́ крижані!
Я і Бога і людство благаю…
Хто ж поставить кінець цій війні?

Хто зупи́нить війну чимскоріше?
Хто Вкраїну і нас збереже?
Бо щоразу жахіття все гірше…
Зупиніть цю війну в нас уже!

29.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1004195

ДУМКИ, БЛАГАННЯ, БІЛЬ І СЛЬОЗИ

Сиджу вечорами, та й думку дума́ю,
Коли ж ПЕРЕМОГА? Коли?.. Я не знаю…
Коли вже потвори з Вкраїни піду́ть
І місце з бетоном для себе знайдуть?

А думка злітає, снує́ться, кружляє,
Надію на МИР в Україні плекає,
Щоб ворог вступився з святої землі́,
Щоб щезла наза́вжди орда-москалі.

Я дякую, Боже, що маю домівку,
І можу на ліжку тулити голівку,
Та ворог домівки руйнує щодня…
Хай щезня з святої землиці русня!

Шматується серце від то́го, що бачу,
І рана ятри́ться, і часто я плачу,
Та й ру́ки складаю до Бога в мольбі…
Роками вкраїнці у смутку й журбі.

Щоденно потвора наш нарід вбиває,
І кров, як водиця, на землю стікає,
Кінця цьо́му пеклу і близько нема…
За що ж вони, Боже, так з нами всіма?

Сную́ться думки́, наче та павутина,
Болить мене тяжко мій нарід й Вкраїна,
Болить мене, Боже, й нестерпно пече,
Підстав же, Всевишній, нам сво́є плече.

Та й зглянься, Всевишній Владико, над нами,
Закрий нас благаю, свої́ми щитами –
Нам хочеться жити, не хочем вмирать.
Якими словами про це ще благать?

26.03.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1009529

У ВИБУХАХ КУПАЛИСЬ

Гаратали по столиці
Ці́лу ніч потвори
І без голки вишивали
У небі узори.

Ті узори нас не тішать,
Від них не радієм,
Від тих вибухів й узорів
Тремтимо, сиві́єм.

Ні кінця нема, ні краю,
Ма́буть, і не буде,
Та найгірше, що від цьо́го
У нас гинуть люди.

Полювали цілу нічку
На серце Вкраїни,
Наробили біди́-ли́ха,
Зробили руїни.

Ми не спали, ми молились,
Господа благали,
Чи залишимось живими –
Ми ніхто не знали.

Й знову вибухи лунають
В серці України,
Молим Бога вберегти нас,
Вберегти все цінне.

Ну а цінним для усіх нас
Є життя, звичайно,
Аби пекло це скінчи́лось
Чимскоріш, негайно.

Сильні вибухи усюди
І вночі, і вранці,
Ніяк Київ не полишать
Вбивці-голодранці.

І тривоги, і атаки,
І ракети, й дрони,
Гинуть люди, бо потворам
Нема заборони.

І сховатись толком ні́де…
Дві стіни́ і ванна…
Нас вбиває, спопеляє
Нечисть невблаганна.

На якусь секунду тиша,
І знову тривога…
Аби терням затягнулась
Ворогу доро́га.

29.12.2023

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1005203

БІДА І СЛІЗОНЬКИ ГІРКІ

Потвори знову нас атакували,
Влучання є в будинки житлові,
Страху́ і горя люди знов зазнали…
Чи лідери це бачать світові́?

Ніхто убивць чому́сь не зупиняє,
Минула ніч, що принесла́ біду,
Нас ворог атакує, убиває,
І все, як на долоні, на виду.

Найдовша ніч… Вона для нас плачевна,
Столиця знов палала у вогні,
Про спокій думка вже давно непевна,
Щоразу вісті чуємо сумні.

Вогонь, будинки, страх і потерпілі,
Ні кра́ю, ні кінця цьому́ нема,
Летять, влучають в нас ворожі цілі,
Бідою ворог більше обійма́.

Від ворога нам ні́куди сховатись,
Бо ця потвора всюди дістає,
На чудо перестали сподіватись,
А кожна мить зневіру додає.

На Бога залишається надія,
Молитва й сподівання лиш такі,
Бо в ворога надовго ця затія,
А в нас біда і слізоньки гіркі.

22.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1004802

ОХМАТДИТ

Як же боляче і прикро…
Та чи буде судний день?
Верхово́дить бидло звикло,
Й люд Вкраїни – їх мішень.

В чо́му ж діти завинили
І за що вбивати їх?
Що ж ви, нелюди, творили?
Вам незнане слово ГРІХ?

ОХМАТДИТ наш знали в світі,
Там надія все жила,
Лікувалися там діти…
Знищено є й все до тла.

Із землею все зрівняли,
Зруйнували все ущент,
Бо ударів тих завдали
В одну мить, в один момент.

Під завалами впинились
Хворі діти і батьки,
Й лікарі з життям простились
Від ординської руки́.

Не несли́ вони загрози
Тим убивцям з болотів.
Не впадуть на землю сльо́зи
Мо́го люду чорних днів.

ОХМАТДИТ… Вкраїна… діти,
Біль і крик, пролита кров.
В пеклі їм за це горіти,
Тільки б судний день прийшов.

08.07.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1017191

НАМ СПОКІЙ ТІЛЬКИ СНИТЬСЯ

Нам спокій тільки сниться,
Нас знову атакують,
А світ лиш звик диви́ться
І зо́всім нас не чують.

У небі знову ві́йни,
Висока небезпека.
Хто жах оцей наді́йме?
Чи вчують нас здале́ка?

Бою́ся, що не вчують,
Ніко́му ми не треба,
То ж ру́ки у молитві
Ми зводимо до неба.

Звертаємось до Бога,
Благаєм допомоги,
Щоб ірод щез з порога
І не було́ тривоги.

В нас вибухи лунають,
Нема куди сховатись.
На що в світі чекають?
Не квапляться зізнатись.

Ще скільки нам терпіти?
Ще скільки нам страждати?
Ще скільки нам тремтіти
Й життя в нас забирати?

07.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043231

Запитала я в сина малого:
“Чом боїшся ти літнього грому?”
І хлопчина мені відповів:
“То не грім. То десь поряд йде бій…”
“А як блискавка мигне за вікном,
Чом ховаєшся ти під столом?”
“То не блискавки сяйво видно,
То десь поряд кривавая битва…”

PS. Чути шелест дощу.
Краплі падають на спраглу землю.
Я в дитинстві калюжами бігала і ловила дощинки у пригоршні.
Мій син не виходить із будинку, бо боїться грози цього літа.
29.08.22 ©Ірина Вірна

БЛАГОСЛОВИ, ВСЕВИШНІЙ, ВОЛОНТЕРА

Благослови, Всевишній, волонтера,
Який на фронт щоразу вируша,
Візьми під захист, Господи, шофе́ра,
Бо в них велика й світлая душа.

Опікуйся ти ними всю доро́гу,
Живими їх додому повертай,
Жени потвор від нашого порогу,
В дорозі їм прошу́ допомагай.

Їм вказуй шлях, Всевишній, я благаю,
Від ворога щитами закривай.
За них слова́ молитви промовляю,
На кожнім кроці їх оберігай.

Життям свої́м щоразу ризикують,
Бо місія тепер у них така,
Так ПЕРЕМОГУ з ЗСУ гаптують,
Їм помага Господняя рука.

Щоразу їдуть мінними полями,
Захисникам везуть усе від нас,
Бо ті на полі бо́ю з москалями,
Що пекло нам влаштовують весь час.

Хай Ангели літають понад ними,
Пречиста хай бере́ їх під Покров,
Додому хай вертаються живими,
А з дому поведи їх, Боже, знов.

21.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1002633

ХАЙ МИКОЛАЙ ВДАРУЄ ПОРЯТУНОК

Хай Миколай до кожного прийде́
І принесе́ в дарунок ПЕРЕМОГУ,
Хай МИР, що в нас забрали, поверне́,
Й віддасть орді усю нашу тривогу.

Нехай прине́се втіху для всіх нас,
Хай радістю він кожного наділить,
Хай в цюю мить війни добігне час,
І від недуги кожного хай зцілить.

Нехай орді до нас закриє шлях,
Наза́вжди щоб вони про нас забули,
Щоб всюди майорів вкраїнський стяг,
І солов’їну щоб усюди чули.

Щоб Миколай усюди завітав,
І залишав для всіх в дарунок тишу,
Ще й кожному щоб захист залишав,
Війну нехай наві́ки заколише.

Нехай зайде й до наших ворогів,
Хай пелену з очей їх познімає,
Щоб ми не знали пут і ланцюгів,
Нехай від цьо́го нас оберігає.

Відвідає нехай захисників,
Їм Божий захист ли́шить у дарунок,
Прине́се те, що кожен з нас хотів,
І від орди вдарує порятунок.

05.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1000245