Моє рідне село... Квітень. Весна - в самому розпалі. Малесенька дівчинка... Над дорогою - гірський схил... Там фіалочки розгубили красиві й духмяні коралі. Відстань швидко долають ніжки з усіх сил.
Перед дитиною відкрилась неймовірна краса. Мініатюрні чарівниці манять, ваблять її зір. Чудодійний запах підсилює й вранішня роса. Блаженна природа. Фіалки - дуже тендітний витвір...
Наша місцевість - заквітчана, багата на красу. Вдало доповнюють пейзаж низькорослі красунечки. Дівчинка всміхається. Робить веселу гримасу. Пестить оченятками запашні пелюсточки.
Налічила їх всього п'ять: дві - вгорі, три - внизу. Зачарований погляд - на фіолетове забарвлення. Подорослішає, стріне багатоколірну, білу, жовту, голубу, Але той фіолет зі запахом - найбільше задоволення.
Фіалочки заворожили душу на все життя. Вони - скрізь, але в пам'яті - саме той схил гори. Тепер там - зарослі... В те минуле нема вороття. Нема на тім шкарбі первоцвітів й зачарованої дітвори.
Любов до природи - закладена з дитинства. В дорослому житті відлунюються його фрагменти. Ті фіалочки - сповнені неймовірного чаклунства. З віком все більше згадуються такі милі моменти.
Потаємно викладу в маленькому вірші До польових волошок одвічну любов. Їх делікатні, чепурненькі суцвіття-чаші Романтичну душу розхвилювали знов.
Яскраво-сині, білесенькі, блакитні та рожеві Вклоняються сонцю на вільних просторах. Фіолетові, жовтесенькі, бордові й червоні - На узбіччі доріг та узліссі, на берегах рік, у горах.
В Україні ультрамаринові волошки мережать Посіви зернових: жита, ячменю та пшениці. В ландшафтних дизайнах веселково манять. В садочках і на клумбах - теж улюблениці.
Трав'янисті рослини - з родини айстрових Є в південному та помірному поясі Європи. Все життя - в захваті від волошок польових. Довіра, вірність, простота - їхні символи.
Вродливі квіточки в посівах злаків - бур'яни. В їх очах - синь, голубінь неба... Очей не відвести... Неповторною красою манять вони. З липня та до кінця літа можуть цвісти.
Листя має аромат гвоздики, лимона, м'яти. Милі волошки - лікарські рослини, медоноси. Зовсім невибагливими вважаються квіти. Люблять сонце, дощі й вранішні роси.
Лік різновидів й сортів йде на сотні Та деякі, на жаль, занесено в Червону книгу. Скромні лучні... Ефектні декоративні... Вони ніжно запрошують до приємного діалогу.
Витончені пелюсточки сплітають віночки. Вклоняються небесам, несуть радість. Дякую природі за такі даруночки. Волошки символізують красу й молодість.
На українських теренах волошкові узори Навіюють романтику, освіжають подих. Несуть світу відлуння війни, наш біль і подвиг, Силу, красу мудрої нації та її непокори.
Українська земля - вишуканий, квітковий рай... Куди не глянь, вабить природна краса, очі милує. Богом даний українцям чарівний дивокрай. Незрівнянна природа над ним майстерно чаклує.
А як підіймуться в ріст ще й ароматні зелен-трави Та помережать їх миттю лісові, гірські й польові квіти, То для душі вже не може бути приємнішої забави, Ніж зачаровуватись ними, за Україну щиро радіти.
Бувало в дитинстві, як вибіжу на наш горбочок, Що романтично височіє над хатою і рідним селом, То серцем відчуваю, що цей дивовижний куточок Обіймає мене міцно своїм добрим, вірним крилом.
Колись з батьками, братами та сестричкою Знаходила в горах різнобарвні, пахучі квіточки. Милуватись красою з малих літ стало звичкою. Подобались все - дерева, кущі, трави, квіти, листочки...
Квіткове різномаїття рясно вишивало ті трави. Вабило п'янким, духмяним ароматом до себе знов. Життя... Змінювались події, місця, ритми й октави, Але не минала до отчого краю щемна, дочірня любов.
Вітер колише чебрець, материнку, горицвіт, ромашки. Гартує дзвіночки, волошки, братчики, маки в житі. Дощем омиваються модні квіткові капелюшки. Сонечко дбає, щоби всі квіточки були вчасно розкриті.
Наша земля в різні пори року змінює земний одяг. Прикрашає себе скромною, безцінною красою. Первоцвіти наввипередки сідають в лісовий потяг. Гори та доли плачуть квіткою "Божою сльозою".
Заквітчана, мальовнича природа України має все. Во істину - благородна, цілюща, багата земля... Хай українському народу вітер змін щастя несе Й воєдино об'єднає навіки наші мільйонноголосі "Я".
Чарівні казкові первоцвіти, Наші перші весняні квіти, Теж хочуть жити, А не у вогні горіти... Вони тендітні й милі, Людям душу звесиляють, Такі крихітні і безсилі, До землі свої голівки схиляють. Сонечко гріє їхні тендітні ніжки, Присяду біля них, відпочину трішки, Я милуюся творінням природи, Вони прекрасні і гарної вроди.
12.03.2023. С.М. Онисенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
вже любе сонечко почало ранесенько вставати через нього й темна нічка стала набагато коротша земля, тварини й рослини втомилися відпочивати для них настала пора набагато дієвіша, багатша
вчасно в гості прийшла тепла й сонячна весна вмить задзюрчали й побігли навздогін струмочки в лісах та лугах з'явилася пташина рухлива, голосна весело виспівує, як по нотках, запрошує на таночки
дерева й кущі в рясненькі брунечки дружно вдяглись всміхаються, радіють їм, як малесеньким дітям перші різноколірні барви килимочками розляглись під розхвильованим сонечком і весняним віттям
всіялись трави, квіткова гама - як райдуга після дощу скоро в полях і садах закипить робота, полине сміх люблю ранню весноньку й радо її в серденько впущу буду мандрувати, не шкодуючи свого часу й ніг
першими мене порадують проліски та підсніжники милі шафрани, сон-трава, іриси й весняний білоцвіт гіацинти, рябець, духмяні нарциси, ранні тюльпани амариліси, мускарі, анемони, рябчики, густий ряст
пернаті на своїх чарівних, витривалих, дужих крилах щороку з того вирію красуню-весну в Україну несуть Батьківщина й доброму пташиному сердечку - мила птахи додому крізь негоду прокладають свій путь
першими повертаються з тих далеких і чужих країв бешкетники жайворонки, граки, працьовиті шпаки білі лелеки, гуси та зозулі в квітні прилетять до гаїв а в травні - мелодійні, співучі солов'ї, стрижі, іволги
весна - швидкоплинна, але мальовнича пора року в цей час пробуджується зі сну наша матінка-земля вона - творча, багата, яскрава й красива нівроку ну, як не полюбити всім серцем могла б її я
