,,Та що вже буде – те і буде,
А буде те, що Бог нам дасть”,
,,І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт ”.
Бо що – життя? Це злети та падіння,
В них – вибір, рух, бажання, мрії, старт.
Комусь до болю хочеться везіння,
А хтось змирився, каже , що це – ґарт.
,,З рук смерті люди дістають безсмертя”.
А ще ,,огонь запеклих не пече”.
Один цінує щирість та відвертість,
А інший від такого утече:
Це як ,,…любов чолом сягала неба,
А Гриць ходив ногами по землі…”
Слова ,,якби ви вчились так, як треба” –
Про мудрість, порятунок від петлі,
Яка від тупості затягує сильніше,
Приземленість сповідує, снує
Спочатку розум, потім – ,,цікавіше”:
Безглуздістю, байдужістю уб’є.
,,Не все ще той святий, хто богомільний”,
Не завжди щедрий той, хто щось дає.
Суть – розпізнати істину в похміллі,
Що , як мара, прекрасний світ псує.
Життя – це сад. Та можна заблукати,
Якщо спочатку щез орієнтир.
Зле,що ,,…на цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил”.
Життя – це вибір. Любиш чи катуєш?
Чи нищиш, а чи створюєш нове?
Руйнуєш чи будуєш? Оглух? Чуєш?
Чи рівне на шляху, а чи криве?
,, Не жди ніколи слушної пори-
Твоя мовчанка може стать ганьбою!”
Іди вперед! Люби, пиши, твори!
Рятуй цей світ своєю ти рукою!
І нищи зло, хай квітне все і грає,
Твори щораз життя нову главу.
Кажи :,, Я стверджуюсь. Я утверждаюсь,
Бо я живу!”

,,Та що вже буде – те і буде,
А буде те, що Бог нам дасть”,
,,І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт ”.
Бо що – життя? Це злети та падіння,
В них – вибір, рух, бажання, мрії, старт.
Комусь до болю хочеться везіння,
А хтось змирився, каже , що це – ґарт.
,,З рук смерті люди дістають безсмертя”.
А ще ,,огонь запеклих не пече”.
Один цінує щирість та відвертість,
А інший від такого утече:
Це як ,,…любов чолом сягала неба,
А Гриць ходив ногами по землі…”
Слова ,,якби ви вчились так, як треба” –
Про мудрість, порятунок від петлі,
Яка від тупості затягує сильніше,
Приземленість сповідує, снує
Спочатку розум, потім – ,,цікавіше”:
Безглуздістю, байдужістю уб’є.
,,Не все ще той святий, хто богомільний”,
Не завжди щедрий той, хто щось дає.
Суть – розпізнати істину в похміллі,
Що , як мара, прекрасний світ псує.
Життя – це сад. Та можна заблукати,
Якщо спочатку щез орієнтир.
Зле,що ,,…на цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил”.
Життя – це вибір. Любиш чи катуєш?
Чи нищиш, а чи створюєш нове?
Руйнуєш чи будуєш? Оглух? Чуєш?
Чи рівне на шляху, а чи криве?
,, Не жди ніколи слушної пори-
Твоя мовчанка може стать ганьбою!”
Іди вперед! Люби, пиши, твори!
Рятуй цей світ своєю ти рукою!
І нищи зло, хай квітне все і грає,
Твори щораз життя нову главу.
Кажи :,, Я стверджуюсь. Я утверждаюсь,
Бо я живу!”

,,Та що вже буде – те і буде,
А буде те, що Бог нам дасть”,
,,І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт ”.
Бо що – життя? Це злети та падіння,
В них – вибір, рух, бажання, мрії, старт.
Комусь до болю хочеться везіння,
А хтось змирився, каже , що це – ґарт.
,,З рук смерті люди дістають безсмертя”.
А ще ,,огонь запеклих не пече”.
Один цінує щирість та відвертість,
А інший від такого утече:
Це як ,,…любов чолом сягала неба,
А Гриць ходив ногами по землі…”
Слова ,,якби ви вчились так, як треба” –
Про мудрість, порятунок від петлі,
Яка від тупості затягує сильніше,
Приземленість сповідує, снує
Спочатку розум, потім – ,,цікавіше”:
Безглуздістю, байдужістю уб’є.
,,Не все ще той святий, хто богомільний”,
Не завжди щедрий той, хто щось дає.
Суть – розпізнати істину в похміллі,
Що , як мара, прекрасний світ псує.
Життя – це сад. Та можна заблукати,
Якщо спочатку щез орієнтир.
Зле,що ,,…на цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил”.
Життя – це вибір. Любиш чи катуєш?
Чи нищиш, а чи створюєш нове?
Руйнуєш чи будуєш? Оглух? Чуєш?
Чи рівне на шляху, а чи криве?
,, Не жди ніколи слушної пори-
Твоя мовчанка може стать ганьбою!”
Іди вперед! Люби, пиши, твори!
Рятуй цей світ своєю ти рукою!
І нищи зло, хай квітне все і грає,
Твори щораз життя нову главу.
Кажи :,, Я стверджуюсь. Я утверждаюсь,
Бо я живу!”