-
Из головы война уходит.
Все больше заселяет мир,
Тот, что войною изуродован,
Реальный тот, что вытеснил.В нем чаще смерть жизнью играет,
Чаще течет горе из глаз.
В нем каждый день как лотерея,
В которой выжить - просто шанс.В нем те, кто «здесь», и те, кто «там»
Теряют меж собою связь.
Слова друг друга понимая,
Все меньше могут понимать.В нем мирно жить не получается,
В нем ненависть второе я.
Но он мгновенья порождает,
В которых нет слова «война»…08-07-2023
Позначка: Мир
Акровірш Патріотизм – любов до Батьківщини!
-
Акровірш
Патріотизм - любов до Батьківщини!
Похилила голівку моя Україна,
А гіркі сльози котяться з очей,
Тихенько, з червоною калиною гомоніла,
Рідна матінка не доспала ноче́й.
І, скільки ще будемо страждати?
Ох, гинуть невинні люди,
Тебе, єдину, захищають солдати,
лИцарі незламні, проженуть іуду!
З дитячих сердець, хай йде все погане,
Мирне небо і сонце, завжди будуть з нами!
-
Лихі часи подолаємо, тільки б бути ра́зом,
Юроди́вим ніколи не пробачимо!
Біль зали́шиться крижаним снігопадом,
О, Всевишній, багатьох вже не побачимо...
Вбивці, палачі, окупанти... Свою Батьківщину не зрадимо!До́ні і сини́ - справжні патріоти,
Обіймають свою неньку, плачуть від скорботи.Батьківщина - мальовнича і свята,
А скільки в ній ласки, доброти і тепла,
Ти бережи її, не віддавай нікому!
тЬмяний світ від горя й біди, відчуваю втому,
Коли буде воля, на нашій Вкраїні?
Іноді страх переповнює груди,
Вітчизна-мати в нас - одна і єдина,
Щаслива вона, щасливі і люди!
мИ помолимося Богу, за Україну милу,
Нехай в серці живуть Віра і Надія,
жИти в мирі - здійсниться наша мрія!30.05.2023. С.М. Онисенко
💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛
-
💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛
*** *** ***
Розкішна і чарівна моя Україна,
Дорогоцінна і казкова, мов та перлина,
Наймиліша, квітуча ненька-Батьківщина,
Ми українці - одна велика і щира родина!Так хочу миру для України, радість і свято,
Щоб діти були щасливі й багаті,
І ніхто не зазіхав на родючі зе́млі,
Добро і злагода були в кожній оселі!Не хочу пострілів, руйнувань, вбивств,
Криків, болі, сліз, страшних насильств...
Хочеться спокою, сонячного тепла,
Пити воду із чистого і прозорого джерела.Щоб знову люди жили і не боялись,
Раділи кожному дню, сміялись,
У діточок були рідні мама і тато,
В кожній сім'ї було справжнє свято.Свято, яке всі так чекають - ПЕРЕМОГА,
Щоб людські серця не щимила тривога,
Всім було затишно, тепло і тихо,
Хай зникнуть вороги і вороже лихо!10.05.2023. Simple Infinity
(С.М. Онисенко)
Весняне сонце по – іншому сідає
-
Весняне сонце по-іншому сідає,
По-іншому світає навесні.
Природа тихо-тихо оживає,
В навіть сняться зовсім інші сни.А як інакше!? Любо так на серці,
Коли проміння в шибку загляда,
Коли вишневим ніжним білим цвітом
Садок біліє - то прийшла весна!А як ми всі чекали на весну!
На тепле сонце, на крихку надію!
Як перша квітка тягне пелюстки,
Щоб від землі черпнути трохи сили.Для нас весна, немов ковток повітря,
Неначе струмінь віри у життя.
Крізь темряву - легкий промінчик світла,
Який провів би нас у тихе укриття,В якому затишно й спокійно ніби вдома,
Де купа квітів, водоспад тепла.
Від радості - легка солодка втома
І тут ніхто не знає, що таке "війна".Де б таке місце на землі знайти!?
Колись так було добре в рідній хаті...
Колись, коли ракети не гули
І поки не прийшли нас "визволяти"...Нам би весну у серце повернути,
Нам би надію поселити в дім...
Та головне - ніколи не забути,
Що найдорожчий скарб в житті - то мир.
Лелеки
-
Прилетів лелека до себе додому,
Дивиться, а гніздечка немає,
Як же тепер йому бідному самому...
А русак все руйнує, ламає...Дивиться вниз, а там руїни,
Рідне село почорніло,
Немає навіть людської хатини,
І сонечко там вже не гріло...Та наші птахи не здаються,
Вони сильні і незламні,
Додому лелеки повернуться,
Вони несуть перемогу у весняно́му буя́нні...І знову зведуть свої гніздечка,
На деревах і даха́х уцілілих будинків,
У людей заб'ються серде́чка,
Закінча́ться бої страшних поєдинків...І будуть у лелек свої лелеченята,
А в людей народяться манюні-малята,
Запанує весна, сонечком зігріє,
Всю нашу земельку прохолодною росою вмиє...06.03.2023. С.М. Онисенко
Життя прожити – не поле перейти
-
"Життя прожити - не поле перейти", -
Так кажуть люди з досвідом життєвим.
Але ти мусиш сам його пройти
Зі своїм смутком, щастям, своїм болем.У когось все прекрасно - думаємо ми,
А хтось бідує - на думку теж спадає.
Та то все мимо, все зі сторони,
А що насправді - лиш людина знає.Якби чужі ми взули черевики,
Пройшлися б ними протягом життя-
То, мабуть, ми б відразу зрозуміли,
Що добре тільки там, де нас нема.Тому хай буде в кожного своє,
Ходіть собі у власних черевиках.
Не думайте - те, краще, що чуже
І що ми кращі є чимось від інших.Хай наші черевики будуть не тісні
І впевненими будуть наші кроки.
Хай будуть перед нами ті стежки,
Де ми знайдемо радість, мир і спокій.
Марина Семйоник
Намалюю весну
-
Намалюю я трохи весни,
Трохи фарб кольорових змішаю.
Замалюю картинки страшні,
А щасливі "на пам'ять" лишаю.Намалюю я квіти в траві,
Сонце, хмари і небо блакитне.
Намалюю зелені ліси,
Гори, луки й сади колоритні.Ще, мабуть, намалюю поля,
І пшениці родюче колосся.
Як воно виростає щодня
І віночком барвистим сплелося.А ще хочу я мир малювати!
Лиш не знаю, не вмію сама.
Як то добре все вміти, все знати!
Якби вміла - скінчилась б війна...Якби була художник - я б щастя
Усім нам малювала завжди.
Та найбільше бажаю - хай вдасться
Мій малюнок "Щоб не було війни!" .
Ви відчуваєте, що вже прийшла весна…
-
Ви відчуваєте, що вже прийшла весна?!
Чи бачили останні сльози хуртовини?!
То до останнього ще бореться зима,
Показує, що має повно сили ...Та де ж та сила, коли вже листок
Так ніжно піднімається з-під снігу!?
Коли трава готує килимок
З весняних квітів, ніжних та красивих.Коли і сонце посміхається крізь сніг,
Немов би каже до зими: "Пора тобі в дорогу!
Ми вже без тебе далі зможемо іти,
Ми не одні - ми поруч із весною!Іди спокійно, зимонько- зима,
Бо прийшов час тобі відпочивати.
А ми так прагнемо весняного тепла!
Ну, все, бувай, весну йдемо стрічати!"Вже березень, найстарший син весни,
Ввійшов в свої права, хоч ще й сніжок кружляє.
Дав він ще трохи часу для зими -
Щоби вона із нами попрощалась.Ну, що ж, красуне наша весняна,
Ти там із квітами й теплом вже не барися!
Бо ми так хочемо вже миру і тепла!
Бо ж ми так хочемо квіток, трави і листя!Щоби все зеленіло, пахло і цвіло,
І веселкові барви грали самоцвітом!
А ще б нам миру - принеси й добро
Для України нашої і для усього світу!
З Тобою, Києве!
-
З Тобою, Києве, навік зріднились долі
І в мирний, і в тяжкий воєнний час.
Ти, як і я, все тягнешся до світла, волі.
Хай же ніхто ніколи не розлучить нас!Марія Маринченко (Марічка Ясен)
#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко
Хочу миру…
-
Так хочу вільного Неба!
Квітучо-красивої весни,
Нам війни, ох як не треба,
Теплом земельку огорни!
Хай все навколо оживе,
Ліси, гаї, глибокі долини,
Озерце і річечка пливе,
У білі сукні одягнуться калини,
Не хочу війни!
В ній гинуть невинні люди,
Хочу вільної весни,
Дихати на повні груди,
Хай земельку нашу
Вкриють запашні первоцвіти,
А солдати проженуть рашу,
Щоб Від страху нам не тремтіти.
П'янким ароматом весна обійме,
Верби розпустять свої зелені віти,
Мамина вишенька в саду зацвіте,
А нашим ворогам у пеклі горіти!22.02.2023. С.М. Онисенко
