ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Лірика    ***

***

  • Летіть у вирій, почуття.
    Риштуйте зграї, поцілунки.
    Для вас, пісень моїх пустунки,
    назад не має вороття.
    Пощо вам ґавити хвилини -
    спішіть туди, де є тепло;
    де повне гроно горобини
    червоним досі не було.
    Вже полини дощами дишуть.
    Вітри пожовклим листям пишуть
    нові слова, нові рядки
    Новій, котра під тороки
    верби старої захопила
    моїх віршів родючу силу.
    У локон золотий вплела.
    Понад землею понесла
    разом зі мною наодинці
    на ледь помітній павутинці
    блакитнооку і руду,
    любов огнисту молоду,
    Осінь.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Пори року    ОСІНЬ І ВЕСНА

ОСІНЬ І ВЕСНА

  • ОСІНЬ І ВЕСНА

    Зустрілись осінь та весна,
    Таке буває раз в століття,
    Та це не в маренні, не в снах:
    І плід, і цвіт сіли на віття.

    Зустрілись осінь і весна,
    Й обом їм вистачило місця.
    То ж хазяйнує не одна
    Чарівна осінь у обійстях.

    Зустрілись осінь і весна,
    І так красиво поєднались,
    Нас здивували всіх сповна,
    Що цвіт до яблука приклали.

    Зустрілись осінь і весна,
    Та багатьом таке й не снилось.
    Так мило поглядать з вікна.
    Невже в природі щось змінилось?

    Зустрілись осінь та весна,
    На яблуневу гілку сіли.
    Тут незбагненна глибина.
    Як так зробить вони зуміли?

    Зустрілись осінь та весна,
    Змогли усіх нас здивувати.
    Чаклуня осінь та весна
    Шедевр зуміли вдарувати.

    04.09.2019 р.

    © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

    ID: 961840

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Квітує серпень

Квітує серпень

  • Ще літній дощ так щедро поливає
    Квітник в саду. А пахощі ж які!
    Немов парфум, що аналогів не має.
    Бо складники він черпає з землі.

    З землі, природи, сонця та дощу,
    Так виростають айстри та жоржини.
    Барвистим рушником радіють майори,
    Багряні голови до сонця чорнобривці похилили.

    Он там вже гладіолуси в саду
    Так манять веселковою красою.
    І скромна хризантема у тіньку
    Милує око ніжністю своєю.

    А ще троянда - всіх квітів королева!
    Ну як без неї!? Точно, що ніяк.
    Її пелюстки, білі, чи рожеві,
    А чи червоні - все їй до лиця...

    Квітує серпень, скоро уже й осінь.
    Та вона буде повна красоти.
    Бо ж літо квітів стільки їй принесе!
    А нам би ними милуватись до зими!

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Квітує серпень

Квітує серпень

  • Ще літній дощ так щедро поливає
    Квітник в саду. А пахощі ж які!
    Немов парфум, що аналогів не має,
    Бо складники він черпає з землі.

    З землі, природи, сонця та дощу,
    Так виростають айстри та жоржини.
    Барвистим рушником радіють майори,
    Багряні голови до сонця чорнобривці похилили.

    Он там вже гладіолуси в саду
    Так манять веселковою красою.
    І скромна хризантема у тіньку
    Милує око ніжністю своєю.

    А ще троянда - всіх квітів королева!
    Ну як без неї!? Точно, що ніяк.
    Її пелюстки, білі, чи рожеві,
    А чи червоні - все їй до лиця...

    Квітує серпень, скоро уже й осінь.
    Та вона буде повна красоти.
    Бо ж літо квітів стільки їй принесе!
    А нам ними милуватись до зими !

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика    А завтра осінь…

А завтра осінь…

  • А завтра осінь... Та сьогодні літо
    Ще трішки нас потішить теплотою.
    І літні ніжні неповторні квіти
    Милують око й серце красотою.

    І птахи теж по-літньому сьогодні
    Ще заспівають нам біля вікна.
    Ще запах літа чується в повітрі,
    Ще трішки літом пахне жовта вже трава.

    Ще літо! Просто затягнулась
    Зима у цьому році, потім і весна...
    Здається, все найкраще похитнулось...
    Все зруйнувала, перекреслила війна...

    Та життя йде, сади цвіли і трави,
    І сонце гріло, квіти були скрізь!
    Так й осені ми, слава Богу, дочекались.
    Діждемось й перемоги на своїй землі.

    А, може, віримо, вона прийде вже скоро!?
    А, може, восени, бо ж осінь - така щедра!
    Та точно знаємо, що буде все в нас добре!
    І буде Україна мирна й незалежна.

    Тому подякуємо літечку сьогодні
    За сонце, квіти, що ми всі живі...
    Й чекаємо і з радістю на осінь -
    На її щедрі так потрібні нам дари .

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика    Осінь – чарівниця

Осінь – чарівниця

  • Повітря осені - то не літо,
    Коли навколо спека і тепло...
    Та осінь - чарівниця вимальовує
    Свою красу, несхожу ні на що.

    Нема подібних тій красивій пані,
    Яка так любить жовті кольори.
    Й червоні, і зелені, і багряні...
    І навкруги розкидані листки

    У гамі тій... Краса - то осені "псевдонім",
    Підібраний природою так влучно.
    І хто казав, що осінь - то негарно!?
    І хто казав, що восени так сумно!?

    Тому в садку, де повно яблук пахне,
    І листя так красиво шелестить
    Берімо книжку і на гойдалці читаймо.
    І осені вдихаймо кожну мить...

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика    Так хочеться теплого чаю…

Так хочеться теплого чаю…

  • Так хочеться теплого чаю й погоди...
    Осінь так швидко прийшла.
    Листя тихенько спадає додолу...
    Йому ж то, напевно, не треба тепла.
    То ми уже змерзли, бо дощ моросить,

    Так хочеться шарф якийсь новий купити.
    І ж ніби недавно ховались у тінь,
    Щоб трішки від літньої спеки спочити.
    Та осінь чомусь поспішала до нас,
    Напевно, щоб ми не забули про неї.
    А ми і не встигли і ось вона тут
    З дощем, трішки сумом, але й красотою.

    А шарф -то таке, красиве доповнення
    До образу нашого - осінньо-палкого.
    Та й чай - смакота, з духмяними нотами,
    І ще парасолька - і наш вихід готовий.

    Та й що таке осінь?! Одна і з сторінок
    Великої книжки...Та добре одне -
    Що осінь прийшла і всі ми надіємось,
    Що ще не одна така осінь прийде!

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Осінь – королева золотава…

Осінь – королева золотава…

  • Ніжні коралі дощу у саду,
    У повітрі - ніжна осені принада.
    І розвісила та осінь павутинку золоту
    По деревах, ніби захистити може їх її бравада!

    Теплотою сипле та красуня,
    Не шкодує днів сонячних, ясних.
    Знає ж бо, що взимку не зігріє...
    То ж і не шкодує осінь чарівних

    Фарб і гами тої мов у казці...
    Бо красу ту ніби чарівник намалював!
    Скільки ніжності у тій красі! І скільки ласки
    Промінь сонечка красі тій дарував!

    Осінь - королева золотава,
    Із віночком з листя, з квітами в руках...
    Як же добре, що ми осінь дочекались...
    Дай же, Боже, щоби нас діждалась і зима ...

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Патріотичні    Осінь золотиста двері відчиняла.

Осінь золотиста двері відчиняла.

  • Осінь золотиста двері відчиняла,
    Свою подружку зиму з сльозами обняла.
    Красунечка -зима прийшла, закружляла,
    В шубці сніжнобілій по лісу гуляла.

    Провірила садочки, чи одягли сорочки,
    Чи річки і джерельця наділи срібні скельця,
    Провірила доріжки, куди ходили ніжки.
    Її гостинці щедрі були усім до серця.

    Калина ягідками гілки причепурила,
    Руда лисичка змерзла і нігтики гострила,
    А зайчик сіру шубку змінив на білосніжну,
    Орел у високості мугикав пісню ніжну.

    І у житті буденному, як в новорічній казці,
    Все стане на свої місця по милій Божій ласці.
    І прийде Перемога, змиє кривавий сніг,
    Лунати буде знову дзвінкий, дитячий сміх.

    Бо страх змінили люди на ненависть і злість,
    Тому і ворог лютий сиру земельку їсть.
    Зима їм допоможе, морозом припече,
    Чмобік із синім носом в пекло своє втече.

    Йому у пеклі місце, подалі від усіх
    Спокутувати в чані свій неспокутний гріх.
    А зимонька - Снігуронька взяла владу у руки,
    Щоб жили, не тужили наші маленькі внуки.

    Марія Грушак. 01.12.2022р.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа, Про життя    Листопад

Листопад

Листопад, листопад,
Листя падає додолу,
Я тебе листопад
Не забуду ніколи.
Листопад, листопад,
Треба лише радіти,
Кожен день в листопад,
Ти носив мені квіти.
Листопад, листопад,
Це ж яким треба бути,
Щоб кохання стоптати,
Все на світі забути.
Листопад, листопад,
Дощі падають з неба,
Та про той листопад,
Жалкувати не треба.
Листопад, листопад,
Лише я так умію,
Листопад, листопад,
Хтось забрав мою мрію.
Листопад, листопад,
Ні про що не жалію,
Знаєш, звикла вже я,
Жить без тебе я вмію.
Листопад, листопад,
Інший носить вже квіти,
Промайнули роки,
В нас дорослі вже діти.

27.10.2020.
Віра Дукач

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]