У час війни, журби й тривоги,
Що в серцях гірко клекоче,
Кобзар зве до перемоги.
Вперед іде і нас всіх кличе:

"Не проспіть, діти, Вкраїну -
Матінку свою рідненьку.
Бережіть дітей й родину,
Батьківщину дорогеньку!

москаль топче знову грізно
Вкраїнські простори.
Женіть його сміло й дружно
За ліси, моря та гори!

Хай Дніпра відважні хвилі
В розпачі не плачуть гірко.
З московської, злої гнилі
Проріс вождь їх - бісів дідько.

Гинуть діти й мирні люди.
Все в тім вогнищі палає...
Горе, сльози, туга - всюди.
Вже весь світ їх проклинає.

Досить плакати й тужити!
Пора волю здобувати!
В Україні вільно жити
Буде кожне дитя й мати!

В час тривожний українці
Мають єдність, гідність, силу!
Ваша ненависть, чужинці,
Вас самих зведе в могилу!"

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Моя нескорена країно!
Ти цілий рік уже тримаєш оборону!
Не станемо ніколи на коліна!
І ЗСУ катам вже скинули «корону»

Вже цілий рік ви намагаєтесь «кошмарити»
Та не збагнули, що не на тих напали
Погрожуєте ядеркою вдарити?
Лиш «репутацію» собі погрозами склепали

Вже цілий рік ідуть бої запеклі…
За нашу землю, за людей свободу!
Горіти вам, прокляті в пеклі!
За те що ви воюєте з народом!

Не вірили, що в нас бійці потужні?
Ви мріяли про Київ за три дні?
Та й через рік вам показав Залужний!
Що як були ви, так і є - в лайні!

Якщо за рік вам іще зовсім невтямки,
Що українці, то велика сила!
Тоді отримуйте під дупу копняки
А краще вирушайте у могилу!

Моя незламна Україно!
Пишаюсь я тобою аж до неба!
Ти підіймаєш зламану калину!
І підіймати будеш стільки, скільки треба!
©️Лілія Ходус

Україна... Це – я! Україна... Це – ти! Україна... Це – всі ми!
Україна... Це – вільна, незалежна, родюча, неозора, наша земля!
Її гідні й достойні Громадяни завжди захищають своїми грудьми
Рідні, українські, мальовничі села і міста, гори, ріки, ліси та поля!

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Вже українців дістала несусвітня брехня,
Що ллється кругом оманливими ріками.
До влади рветься проросійська "гопота".
Посібники росії є моральними каліками.

За українські гроші нашу землю нівечать
І, вміло оббріхуючи, знищують все живе.
Вітчизняні паростки під корінь рубають...
Вони знають, що з них Україна проросте.

Ворожа брехня лягає на благодатну ниву
"Пригодованих" росіянами політичних кіл.
Несвідомих громадян гречка задовільняє,
Бо не дбають про майбутнє дочок й синів.

Сміло йде Україною проросійська навала.
Нахабно підминає під себе нашу Вітчизну.
Відчуваю злість, коли українська людина –
Падка на кошти й має моральну гнилизну.

Хочеться скрикнути продажним нелюдам:
"За що ненавидите та продаєте край свій?
Не може наша країна бути тим знаряддям,
Що збагачує вас в огидній, нелюдській грі.

росія для українців – чужа і ворожа земля.
Наш народ про свою країну мусить дбати.
Давайте, припинимо зрадливе божевілля.
Вже згуртуємось, щоби ворогу відсіч дати.

Коли не будемо дбати про свою державу,
Вони зникне з карти світу раз й назавжди.
Земля і всі її багатства належать по праву
Кожній людині від народження до тризни.

На всіх фронтах гинуть українські солдати.
Дбають не про себе, а про наше майбуття.
Честь, гідність, розум й совість треба мати!
Любімо свою рідну землю до самозабуття.

Всі разом розбудуємо українську державу
Та наведемо лад на нашій, славетній землі.
Викинемо за межі України частину ржаву –
Тих продажних зрадників, які зраджують її".

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Горджуся в житті тим, що я – українка!
На рідних просторах процвітаю і живу.
Патріотичною в мені є кожна клітинка.
Щиро радію, що у світ українське несу.

Шаную цінності народу... Люблю мову.
Вона нагадує мені ніжний спів солов'я –
Мила, мелодійна. Пам'ятаю колискову.
Співучою й працелюбною є нація моя.

Захоплююсь пересічними українцями,
Які культуру, мову й традиції бережуть.
Милуюсь вишиванками з візерунками.
Вони щастя дарують і нам долю кують.

Горджуся в житті тим, що я – українка!
Сердечно славлю Батьківщину, люблю.
Ці почуття – ще зі сповиття. Галичанка.
В часи смути ми разом стоїмо на краю.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Відчуваю під ногами українську землю.
Вона безкорисливо життєдайні сили дає.
На величному Дніпрі бачу гарну греблю
І Дніпрові схили, що символом України є.

Високо в небі пливуть небесні хмаринки
В далекій й чарівній, первозданній красі.
Виглянуло сонечко... Ніде – а ні росинки.
Я подаю скориночку хліба співучій птасі.

Радісно дивлюсь на вітчизняні простори
І ніяк не натішуся лісами, горами, ріками.
Дякую небесам за їх блакить, милі узори
Й люблю Україну аж до сліз за повіками.

Живу в цьому світі між небом та землею.
Прокидаюся ранесенько під спів солов'я.
Дорожу Батьківщиною, дітьми та ріднею
І, завдяки їм, відчуваю себе щасливою я.

Нема ж ріднішого краю, ніж Батьківщина.
Українське буду любити й леліяти в серці.
Радію та горджуся, що я – її рідна дитина.
Хай купається земля в щасті, як у веселці.

Люблю символіку, калину й чорнобривці,
Нашу мову, культуру та роботящий народ.
Вірю у відвойований мир у рідній домівці.
Нехай минає Україну темна хмара незгод!

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Не злякати українців холодом!
Не зморити народ наш голодом!
Не спинити життям у темряві!
Не здолати в вогні й у тісняві!

Ми - сміливі... Не звикли здаватися.
Ми є горді... Будем захищатися.
Не жахають нас дрони й ракети
Під українських пісень куплети.

Не змінити нас! Прагнемо волі!
Не заслужити б поразки у долі!
Не згинути б... Ні!!! Сонце зійде!
Не визнати таку націю?! Не вийде!!!

Ми - нащадки народу славного...
Ми є варті життя гідного.
Ще трішки... Туман у долині розвіється,
Хоч не раз ще наш люд слізьми вмиється.

Не злякати українців війною!
Не зморити народ наш пітьмою!
Не спинити цю переможну ходу!
Не здолати росії нас, їй на біду!!!

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Вітри на шматки рвуть струни душі.
Безжально шмагають, руйнують тіло.
Над Україною - закривавлені дощі.
Захисники стоять на варті сміло.

Хочеться сколихнути повітря словом.
Закричати вголос аж до хрипоти.
Де мрії ночували за видноколом,
Зажурено стоять українців хрести.

Пошматоване небо - мов на сторожі.
Руїни й пожарища випромінюють жах.
Знищити Україну - плани ворожі.
До волі крізь пітьму торуємо шлях.

Густа пелена цих днів та ночей
Вправно кує українську ідентичність.
Священна земля - не російський трофей!
Народ відчеканює свою величність.

Такого патріотизму не бачив світ.
Батьківщина зростила справжніх Героїв.
Проти московії повстав народний цвіт.
Йде боротьба. Ворог лиха накоїв.

Розійдуться хмари. Розпогодиться...
В жилах українців тече мирна кров.
Наша нація з попелу вкотре зродиться.
Хай живе до України незрадлива любов!

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Працюють вони дні і ночі
Здається, ці люди невтомні
Вони Перемогу наблизити хочуть
Тому й ґарувають на повну

Зробити це все нереально -
Для них таких слів не існує
Потрібно на вчора? - Немає питання!
Вони вам будь що «намалюють»

Для них це є спільний здобудок
Надати бійцям допомогу
Хтось скаже: Вони з цього мають прибуток!
Та вигода їх це лише Перемога!

Шиють і в’яжуть, готують смаколики
Все необхідне на нуль відправляють
Аби забеспечити наших соколиків
Які нашу Волю, щодня вигризають!

Задіяні діти і пенсіонери
Дорослі в роботі у декілька змін
Ці всі добровольці - вони Волонтери!
Це є українці! Низький вам уклін!
©️Лілія Ходус