Сонце стане нам світити,
Як настане повний день
Ворогів будем громити,
Нищити всіх їх під пень.

Заявляю їм відверто:
– Пам’ятатимете нас,
Смерть, яку несете вперто,
Не забуде і про вас.

Ми не дивлячись на втому
У важкі воєнні дні,
Повернемо вас додому,
Московити, у труні.

І в Росії роздадуться
Дзвони похороннії,
Вісті світом понесуться,
Що вже крах прийшов її.

Україна ж переборе
Заподіянеє їй
І лише людськеє горе
Залишатиме слід свій.

20 вересня 2022 р.

Всім росіянам хочу я
Сказати чесно, ясно:
– Вы к нам не лезьте никогда
И будет все прекрасно.

Мы не умеем зло творить
И даже избегаем.
Умеем все добро ценить,
Обиды не прощаем.

От Путина освободиться
Вам тоже б не мешало
И к миру на земле стремиться
Во что бы то ни стало.

Пусть расцветают на земле
Не путинские войны,
А жизни радостные дни
Ее мы все достойны.

Поработить нас не пытайтесь,
Мы непокорны силе.
И вам не избежать разгрома,
Солдатам гнить в могиле.

30 серпня 2022 р.

Важливу дуже звістку нам
Прислала фронтовая зона:
Зазнали московити втрат
В степах неподалік Херсона.

Звучить це, як прелюдія
До перемоги у війні.
Звучатиме тоді фінал,
Коли закінчимо її.

Я хочу, щоб він вже лунав,
Скінчились щоб воєнні дії,
Для України час настав
Назавжди збутися Росії.

І для Росії теж пора
Росією не називатись.
Як називалась до Петра,
Такою мусить залишатись.

І за короткий досить час
Вона повинна не забути,
Усе украдене у нас
Назад, нарешті, повернути.

29 серпня 2022 р.

Хмари грізнії війни
Україну всю покрили.
На скаліченій землі
Стали виростать могили.

Вбивчі подарунки шлють
Нам негідні воротили,
Що злочинеє кубло
У Кремлі московськім звили.

Всі побачили лице
Новоявлених фашистів
І сприймають їх тепер,
Як убивць, як терористів.

Мрія не кидає їх
Нами все ж заволодіти,
Всіх покірними зробить
І слухняними як, діти.

У таку біду загнать,
Щоб її не пережити,
Або нас як націю
До кінця всю погубити.

Так вже діяли раніш
Озвірілі душогуби:
Нищили євреїв всіх,
Націю вели до згуби.

Голос волі кличе нас
Відсіч росіянам дати,
Щоб могили повнили
Їх загарбницькі солдати.

Щоб вони могли відчуть
Силу нашої відваги,
Дивлячись, як нищимо
Їх грабіжницькі ватаги.

І не думали про те,
Як в боях нас подолати,
А вцілілії війська
У Росію повертати.

Мусимо їх так провчить,
Так їм пам’ять освіжити,
Щоб ніколи проти нас
Не посміли зброю вжити.

22 серпня 2022 р.

Верховоди у Кремлі
Підлу справу розпочали,
Щоб не було на землі
Більше нашої держави.

Сподівались за три дні
Києвом заволодіти,
Блискавично у війні
Нам ярмо своє надіти.

І жорстокістю солдат
Українців гамувати,
Нищити усе підряд,
Розтрощить, розграбувати.

Добровільно він пішов
В Україну воювати
І для себе тут знайшов,
Матір чим буде втішати.

Обіцяв він унітаз
З України надіслати,
По нужді щоб кожен раз
Їй на двір не вибігати.

Особливо у ті дні,
Коли носяться скрізь грози,
Чи як в зимовій порі
Дошкуляють всім морози.

Тільки сталося не так,
Не на те все ж сподівався.
У одній з нічних атак
Із життям він розпрощався.

Щиро нагородимо
І не станемо скупитись,
Трупами поробимо
Всіх охочих поживитись.

Ми всі навчені давно
За добро добром платити
Нам єдине не дано:
Ворогів своїх любити.

Опір будемо чинить
Будь-якій ворожій силі.
Край від ворога звільнить
Ми спроможні, не безсилі.

Все відчули вороги
І в Москві не забувають,
Українці-вояки
Гідно край свій захищають.

Голови свої зложить
Всі готові за свободу
І надійно послужить
Героїчному народу.

Перемогу будем ми
У війні цій святкувати
А призвідцям до війни
Не уникнути розплати.

20 серпня 2022 р.

Відродив в Росії Путін
Ненависний всім фашизм,
Діями злочинними всім
Нагадав про гітлеризм.

Як Донбас, вся Україна
Опинилася в війні.
Мирнії міста і села
Вже палають у вогні.

Новоявлений диктатор
І фашистів голова,
Біснуватий провокатор
Виживає із ума.

Він війська російські кинув
Україну звоювать,
Як державу її знищить,
До Росії приєднать.

Піднялися українці
Рідний край оборонить,
Путінську орду мерзенних,
Хижих звірів розгромить.

Віра в нас все більш зростає,
Україна не впаде,
Вірний шлях до перемоги
В боротьбі вона знайде.

Заженемо у могилу,
Тут кінець вони знайдуть
Всі негідні росіяни,
Що війну нам цю несуть.

Пройде час і святкувати
Перемогу ми будем,
Незалежність і свободу
України збережем.

Героїзмом України
Світ тепер здивований
Захисту її сприяти
Він теж налаштований.

І вся світова спільнота
Взялася нам помагать
І сучасну нову зброю
Розпочала поставлять.

Добровольці відгукнулись
Україну захищать,
Прибувають до країни,
Щоб на захист її стать.

Путіна безумство тішить
І возносить до небес,
Але хай не забуває,
Дуже добре пам’ятає,
Чим скінчився в сорок шостім,
Над фашистами процес.

Може, теж йому прийдеться
Покоритися судьбі,
Пострілом життя скінчити
Чи висіти у петлі.

Йде війна. Не полишаю
Віршів я своїх писать.
І ворожу нам Росію
Не кидаю проклинать;

Ні вождів її фашистів,
Ні послушних їх людей,
Ні прибічників проклятих
Їх загарбницьких ідей.

Не забуду прославляти
Мужніх наших вояків
І всіх тих, що помагають
Нищити їм ворогів.

25 квітня 2022 р.

Когда закончится война?
Когда придёт в себя страна?
Когда мы плакать перестанем,
О довоенном вспоминая…

Когда мы похороним всех,
Кто был убит в этой войне.
И имена всех восстановим,
Без имени кто похоронен.

Детей бояться мы отучим,
Когда гремит грозою туча.
Когда своих детей полюбит
Девчонка, видевшая Бучу.

Когда вернётся в Мариуполь
Ребёнок, потерявший мать.
И он зайдёт в свою квартиру,
Чтоб жизнь всю заново начать…

Когда последнего подонка,
Бесчинство что творил в войне,
За преступления свершенные
Сгноят в украинской тюрьме.

Когда поедем мы спокойно
В Донецк, Луганск, Херсон и Крым.
Затем уедем за границу
Увидеть площади Москвы…

Когда нам дети не поверят
В наши рассказы о войне…
Тогда настанет День Победы
В нашей израненной душе…

30-04-2022

Я хочу літа ... Квітів повно хочу!
Полів пшеничних, житніх колосків!
Щоб раннім ранком, теплою росою
Пройтись по стежці в сад, який розцвів.

Щоби босоніж бігти по садочку
І милуватись небом голубим.
Щоби зірвати у саду ромашку
І аромат вдихнути запашний.

А ще б і чаєм із ромашки смакувати.
Духмяним, вітамінним! Смакота!
До чаю б можна ягід назбирати
І з легкістю літати у думках!

Думках приємних, радісних, щасливих...
У небо глянути й поринути у сни.
У сни, де дні і ночі наші мирні,
У сни, в яких нема ні крапельки біди...

Яке ж то літо щедре на надію!
Які ж ті квіти щедрі на красу!
А наше серце так чекає мрію -
Добро здолає горе і війну.