-
Я живу з вірою в серці,
Мої вірші завжди відверті,
В них відзеркалюється моя душа,
Рядок за рядочком так і поспіша.
Я живу і малюю мрію,
Радість і щастя для всих посію,
Щоб зростали молоді пагінці́,
Доброти, любові і спокій в душі...
На а́ркуші паперу передаю думки,
Вони біжать, мов прозорі струмки,
В синім небі летять як пта́шки,
Квітнуть, як білі рома́шки.
Але не за́вжди я малюю радість,
Йде війна, і це все реальність,
Гинуть люди, йдуть в небуття,
Мої рядочки висвітлюють співчуття.
Весна... А вітер ще холодний,
Пронизує всередині, несе до безо́дні,
Біль обпікає невинні ду́ші,
Та ми сильні, завзяті і ду́жі.
Віра, надія, у моїх словах жива,
У кожного українця мрія одна,
Жити у мирі і злагоді повсякчас,
Щоб промінчик у серці ніколи не погас!
Вірю і знаю - добро переможе зло!
Дружба, любов і вірність,
Мужність і наша стійкість -
Могутнє невичерпне джерело!02.03.2023. С.М. Онисенко
Позначка: погляди душі
Вірю, мрію, живу…
-
Моя Україна, моя Батьківщина розкішна, прекрасна, чарівна.Тут мій дім, моя родина. Природа з посмішкою дарує нам гарний настрій, натхнення жити, радіти, кохати і просто любити...
Природа жива, казкова, неповторна і така багата. В Україні є густі ліси, просторі степи, лани широкополі, сині річки, тихі озера, різнобарвні квіти і багато різних птахів, звірів і тварин.
Скільки б не гнітили нашу неньку, нашу рідну земельку, ми маємо вірити в неї, в її світле і найкраще майбутнє, бо ми її діти - сини і доньки, патріоти. Ми повинні захищати, обороняти, робити її кращою.
У кожної людини в серці Батьківщина - це місце, де вона народилася та виросла. Тут мама і тато, бабуся і дідусь.
Рідна стежинка, яка веде до моєї домівки... Я так мрію про мирне і чисте небо, про волю, свободу та незалежність моєї держави.
Я живу тобою моя Україно, в моєму серці ти одна і єдина, неповторна і красива. Обожнюю спів соловейка, твою мову мелодійну, мамину українську колискову, червону калину. А який має свіжий аромат квітучих садів, гарних і пахучих квітів, трав, які навіть лікують, а як же смачно пахнуть спілі яблука і груші...
Вірю, мрію і знаю, ми всі - єдиний народ, ми - сильні і непереможні, ми - Україна, нас ніхто не поставить на коліна!01.04.2023. С.М. Онисенко
Вірю, мрію, живу…
-
О, Всевишній, люди потомились,
Тобі, в молитвах, плачучи вклонились,
За кожного, хто віддав своє життя,
За щасливе найкраще майбуття́.Ми ще сильнішими стаємо від болю,
Будемо боротися за нашу волю!
Бог з нами, він дає нам сили,
Віру в Перемогу ще не вбили!Хай здійсняться всі мрії і бажання,
Щоб закінчилися горе і страждання,
Хай запанує радість і щастя,
Зазеленіють ліси палкі і прекрасні.Розільються річки синьоокі,
Запалають гаї рум'янощокі,
Сонечко зігріє всю нашу земельку,
Діточок маленьких і людські серденька.Мрію і вірю, ми будемо жити,
Як раніше, у мирі, кохати й любити,
Живу в надії, проганяю тугу і печаль,
Ми сильні духом, міцніші за сталь.Не дамо нікому осквернити , Спаплюжити нашу рідну мову,
Об'єднавшись, ми зможемо звільнити,
Україну веселу і різнокольорову!01.04.2023. С.М. Онисенко
Мені болить…
-
Похмуро на серці, сум ятрить,
Гірко так, по щоці сьоза біжить,
Людські страждання та горе,
Загиблих героїв повне море.Біль пронизує все тіло,
Від поганих снів воно тремтіло,
Не знаєш як допомогти,
Від клятих ворогів застерегти...Кожну мить лиш молюся,
До Бога, на небо дивлюся,
Герої все летять-летять,
Небесні зірочки мерехтять.Куди ж ви? Не покидайте нас!
Поверніться! Вам же ще не час...
Мами, кохані дружини,
Плачуть в чорних хустинах...Слова́ та й го́ді, одні рядки,
Лягають на папері мої думки,
Ду́ші солдатів йдуть в небуття,
Вже не повернути їхні життя...31.03.2023. С.М. Онисенко
#поглядидуші
Мамо, сумуємо…
-
Мамо, не загоюється рана,
Душа не може змиритися,
Від нас ти пішла так рано,
З ким же мені наговоритися?Пташечкою до мене прилітай,
Теплим промінчиком у віконце завітай,
Квіти без тебе світанок зустрічають,
Вони моє серденько рятують, втішають.Зацвіте калина, пухнаста і біла,
Чекає маму, гілочка затремтіла,
Не сумуй, душа рідненької прилітає,
Теплим дощем твої листочки вмиває.Мамин садок цвіте і буяє,
Вітерець вишеньку колихає,
Матусену любов і ласку відчуваю,
Тихенько в садку її пісню співаю.Мамо, тебе я більше не побачу,
Печаль і смуток у моїх очах,
Дивлюсь на твою світлину і плачу,
Прошу тебе, приходь у моїх снах!27.03.2023. С.М. Онисенко
Пам’ять про матусь жива!
-
Мамо Ніно! Мамо Галю!
Як втамувати свою біль, я не знаю!
Всі сумують за вами, всі,
Дорослі діти, внучата, правнуки малі...Ви в своєму житті пізнали багато,
І щастя, і горя, радість і свято,
Ви стільки ночей не доспали,
Українські пісні і колискові співали.Ще одна весна без дороги́х матусь,
Онуки вже ніколи не побачать бабусь,
Залишився фотоальбом, їхні світлини,
На сті́нах висять самотні картини...Ви молилися за нас щоночі,
А скільки сліз пролили ваші очі?!
Дякуємо вам за тепло лагідних рук,
Та вже не чуємо сердечка вашого "тук"...Темно і пусто, маминих пісень не чути,
Хоча б трішки з вами ще побути,
Лелеки вже додому прилетіли,
Ваші вітання нам процокотіли.Ви пташечка́ми летите́ га́єм,
Біля калини з вами відпочиваєм,
Вітер зриває я́гідки червоні,
На тра́ви зелені, м'якенькі, шовко́ві...Сльози падають в сині рі́ки,
Від душевних ран немає ліків,
Вишні в білі сукні вбра́лись,
Мов наші мами на свято зібрались...Проходять дні, пройдуть роки́,
Кожну весну прилітають круки́,
Мамині очі з небес споглядають,
Теплими промінчиками нас зігрівають.Дякуємо вам за ласку і турботу,
За чуйність, любов і невтомну роботу,
Я знаю, ви чуєте і бачите нас,
Ми за́вжди будемо пам'ятати вас!29.03.2023. С.М. Онисенко
Мамин син, навіки Герой!
-
Мамочко пробач, що я не повернувся,
Я тепер в небесного янгола обернувся,
Легко́ю хмари́нкою по небу пливу,
В твоєму серці я вічно живу!
Я так не хотів бачити як ти плачеш,
Одягаєш чорну хустку, а не святкову,
Тепер вже ніколи ти мене не побачиш,
Тільки моя світлина і гілочка калино́ва.Мамочко пробач, що тебе не догляну,
В день народження ніколи не привітаю,
Як захворієш, не подам я ліки,
Біжать сльози, як бистрії ріки.
Тепер тільки стоїть моя світлина,
На ній видніється мамина сльозина,
До серця свого пригорта, не вірить вона,
Що не побаче більше єдиного сина!Мамочко пробач, що мене немає,
Та моя душа до тебе прилітає,
Соловейком тобі пісню заспіває,
Вишневим цвітом тебе обіймає.
Я прийду до тебе сонячним променем,
Срібним дощем полью твої квіти,
Вночі я буду тихим зоряним небом,
Місячним сяйвом буду тобі, мамо, світити.27.03.2023. С.М. Онисенко
З Днем Народження Даніелочка!
-
Нашу дівчинку-перлинку вітаємо,
Сьогодні твої 2 рочки ми зустрічаємо,
Бігай, стрибай, рости, розвивайся,
Завжди мамі й татові ти посміхайся!
Як гарна квіточка - розквітай,
У веселі ігри з дітками грай,
Будь такою ж непосидючою, красивою,
Милою, лагідною і щасливою!
Ти наша принцеса, маленька красуня,
Хай буде найкраще у тебе майбутнє,
Життя хай дарує казкове дитинство,
Хай випромінюють очі блискучим намистом.
Бажаємо здоров'я, солодких тортів,
Гарних різнокольорових квітів,
Найкращих подарунків, солодкого життя,
Щоб завжди на твоєму личку,
Квітла радість і краса!
Дідусь, бабуся, Богдан і Богдана люблять безмежно💐❤️🥰😘🎁🎉🎊❤️💐23.03.2023. С.М. Онисенко
Тиха ніч
-
Спокійно так, вечі́рня тиша,
Ні́ченька йде, те́мрява густі́ша,
На небі місяць і зі́ронька сіяє,
А весна сміється, тра́вами буяє.Немов на спо́відь, я лечу,
Від всіх негара́здів я втечу,
Зірочка́м розповім свої секрети,
Видніються вдалечині́ дере́в силуети.Я обіймаю по́глядом хмаринку,
Дивлю́ся на чорну і сіру картинку,
Яку малює ніч темними фарбами,
Вона зачаро́вує мене своїми ба́рвами.Ні́ченька вкрила все небо,
Жовтими во́гниками-зірочка́ми,
Мене десь в дитинство поне́сло,
З коли́скою і ма́миними казка́ми.В темряві мої думки линуть,
Ніч напуває цілющим зіллям,
Серденько моє і душа відпочинуть,
Осяяні місячним промінням.26.03.2023. С.М. Онисенко
Весна-війна
-
Березень тупоче,
Цокотить каблучком,
З травичкою шепоче,
З маленьким павучком.
Зустрічають квіти,
Весня́ні первоцвіти,
Мати-й-мачуха зацвіла,
Десь жайворонок у лісі заспіва.
Прокинулася берізка,
Розпустила свої кіски,
Прикрашають її сережки,
Зазеленіли вузенькі стежки.Пахне ніжний аромат весни,
Та якби ж не було війни!
Людські страждання
Холодом оповиті,
Ворожі злодіяння
Шматують сердито...
Земля кров'ю полита
Пораненого солдата,
Сльозами покрита
Темрява кошлата...
Ту́га і журба
Заполонили всі серця...Спо́кою не знають
Заплакані материнські очі,
Неви́нну душу ламають,
Палає вогнем, їй бо́ляче...
Понівечене життя війною,
Не стерти із пам'яті ніколи,
Україна не залишиться само́ю,
Надія жива, нас не здолати нікому!
Верба зажурилася,
Гілля́ потонуло в річці,
Та наша земля не скорилася,
За правду і волю буде боротися ві́чно!24.03.2023. С.М. Онисенко
