Нарешті.. Нарешті
Біла полоса.!
Я знову щасливий
Вона всім відмовила, а мені радісно крикнула - "так!
Я не вірю..
Але я що нині щасливий..?
Я встав на ноги
Та буду знову кмітливий..?
Я буду радіти цим світом
Як маленька дитина..
Як мати любить сина
Як патріот ту калину?
А потім будильник
О 8 дзвенить!
І прокидаюсь, я втомлений
В цю кончену мить!
Так багато на Землі людей призивають цей "Кінець світу",
А в слів велика сила є,
Що кличеш то прийде що гониш то піде,
Скільки раз на день ти кличеш цей феномен,
Стільки ж раз ти Життя від себе відганяєш.
Придумали за людей чотирьох вершників і сміло їм стежку підстелили люди враз.
Невже ніхто не бачить що двоє навіть троє з чотирьох вже тут на Землю прийшли вони уже,
Та план свій хитрий виконують вже.
А що для нас Земля являє собою,
Запам'ятайте друзі: "Що всередині те й і зовні",
Пора нам проганяти з нашої Свідомості ворожі до Життя думки.
Сказати сім'ї із чотирьох сказати НІ!
А Життю сказати Так!!!
"Що угорі те й внизу!"
" Що всередині те й і зовні!"
22.11.23
Хотілось.. раз лише кохати
Але ту.. з якою хоть за ґрати..
Ту саму.. що кохає тільки раз..
А не кожного, одраз.
Я хочу ту, з якою на край світу..
Щоб взяли меч та йшли би проти вітру.
Ми б взяли все, щоб стати знов щасливим..
А не зробити когось з нас.. знову ранимим..
Щоб ми не тільтували та незнали сліз
Щоб всі хто хотів драми, получать той ескіз.
Ту саму доброту, що давалася роками..
Але не тим людям, ми їх віддавали.
Я віддам їй все.. що у мене є..
Бери.. лише не плач, я зроблю все нове..
Я зроблю усмішку на твоїм обличчі..
Я зроблю це, як діти хочуть політать на птиці.
Я зроблю нас знову щасливим..
Якщо візьмеш за руку, я зроблю все можливе.
Я проти лицарів піду у бій.
Щоб показати, чи я кохаю.. чи лише здурів..
Як на Росію не дивитись
І як до неї не тулитись,
Нічого в ній не знайдеш ти,
Окрім зневаги і біди.
Ніякого немає права
На існування ця держава,
Рай для убивць, для крадіїв,
Ідей розбійних носіїв.
Немає місця на землі
Сволоті, що сидить в Кремлі,
Негідникам цим сталіністам
І новоявленим фашистам.
Наш світ існує для добра,
Всім пам’ятати це пора,
І спокій в ньому зберігати,
Ніхто не сміє забувати.
28 листопада 2022 р.
напевно, що немає в цьому світі людини
котра б хоч раз по гострому лезу не йшла
є в природі прірви, гори, яри та долини
ну, як би вона мимо них пройшла
думаю, що немає серед нас також й тих
хто б ніколи та ні в чому щасливим не був
щастя - сукупність моментів великих і малих
хтось остаточно цього ще не збагнув
кожне життя колись гірчило, кожне й цвіло
ніхто - не виняток... Було в нас і те, і інше
то квітла в душі весна, то снігами її замело
бувало, жилось весело, бувало, й сумніше
людина має особистий спектр почуттів
звучать ті ж самі сім нот, але в кожного - свої
по-різному насичена гама душевних кольорів
у когось переважають яскраві, в інших - бліді
там, де зринають гострі й порожні слова
ніщо не говорить про ласку, повагу, любов
а в декого від гармонії аж крутиться голова
сумісні плани та зустрічі знову й знов
є індивідуальний, граничний поріг болю
власна глибина розчарувань та втрат
мрії, поняття про сім'ю й надії на долю
особистістно-людський вирішальний старт
пишеться реальне життя, а не його чорновик
радість і журба дають свої відчуття в серце
хтось вірно обрав шлях, а хтось зайшов у тупик
кожен тримає в руках доленосне весельце
дехто зовсім випадково сів не у свій вагон
не судилося... Дороги розійшлися нарізно
непривітним, холодним виглядав той перон
на якому востаннє прощалися слізно
та як би там не було, нам світить ясне сонечко
велика буря має, як початок, так і кінець
час уміло просіває всіх через ситечко
не з кожною людиною варто йти під вінець
Марія Маринченко (Марічка Ясен)
#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко
Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо.
Вже час справедливої розплати для неї настав.
Ця весна, як ніколи, крокує переможно, сміливо й віщо.
Наш народ із світом проти московської тиранії повстав.
В демократичних країнах майорять українські прапори.
Мелодійна українська мова - в іноземців на вустах.
Такої одностайної єдності націй не було з давньої пори.
Збройні Сили України сміло і вперто йдуть ворогу по п'ятах.
Волелюбна Україна об'єднала навколо себе всіх.
Впливові міжнародні інституції, ніби, заново відродились.
окупант мріяв збороти українців за три дні. Не зміг...
За нашу незалежність і волю цивілізовані країни заступились.
Такої великої іноземної допомоги Україні росія ще не бачила -
Серйозна валюта, сучасна зброя, неймовірна моральна підтримка...
вона не знала, що Україна для цілого світу так багато значила,
Що в українського народу - залізна сила волі, гідність і витримка.
На тих болотах, де живуть ординці, недолюди - росіяни
Є зовсім інше, викривлене бачення цінностей життя на землі.
Вони явилися сучасному світу, немов озвірілі інопланетяни -
Тупі, без людяності, жадібні, ненависні, жорстокі й злі.
московія не сподівалась... Від несподіванки аж заголосила.
Чим тільки українцям й світу вона за цей час не грозила.
росіяни не вірили, що в правді та людяності - наша сила.
Україна цей період війни хоч і дуже тяжко, але все ж пережила.
Попереду на відважних українців чекають вирішальні битви.
На кону - Україна і весь цивілізований демократичний світ.
Не поможе росії ні армія, ні зрадники, ні церкви, ні молитви.
Українська нація переможе й розквітне, як весняний первоцвіт.
Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо.
Вже час її розплати за звірства, смерті та руїни настав.
Ця весна, як ніколи, крокує сміливо, переможно й віщо.
Світ, заради незалежності України, московію під плінтус загнав.
Марія Маринченко (Марічка Ясен)
#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко
котилася над землею гроза-громовиця
з купчастих димових хмар завивав грім
деколи здавалось вже й небо іскриться
яскравий спалах блискавиці зорів у нім
ураганна буря стогнала й бігла по ріллі
перелякано припали до землі рослини
луги ліси та узлісся в дощовім проваллі
в саду в полі й на городі тяжкі хвилини
сильний вітер та опади нищили посіви
часом зривали дахи руйнували дерева
у вогненній блискавиці є різні кольори
синя ллє град а червона зливу з черева
одночасно бувають такі погодні умови
десь сніги з морозами а місцями тепло
тут йде посуха а поруч води паводкові
страждають посіви люди їх хати й село
ми були свідками аномальних повеней
руйнівні потічки змивали все на шляху
а прісна вода безгосподарності апогей
в питній воді відчуємо значну потребу
наші ліси тривожно просять допомоги
вирубки пожежі намивання бурштину
в водних вітрових ерозій є свої судоми
а пилові бурі злякали людину не одну
кліматична катастрофа в світі в Україні
аномалії потепління руйнує льодовики
величезна посуха за нею опади сильні
буває так що немає і справжньої зими
потепління це теж тривожний прогноз.
парникові викиди бруднять атмосферу
Карпатам не минути повеневих загроз
степова зона перетвориться в пустелю
котилася над землею гроза-громовиця
з купчастих димових хмар завивав грім
потрібно зберегти природу як годиться
екологічна катастрофа йде в кожен дім
Марія Маринченко (Марічка Ясен)
#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко
Нинішній світ – єдино можливий для цього людства.
Ми – різні. В кожної людини – своє світосприйняття:
В когось душа – повна честі, любові й благородства,
А хтось ще не задумався ні разу про це від сповиття.
Кожному, з нас, хочеться бути вільним, незалежним,
Але ми й далі нав’язуємо одне одному свої погляди.
Небеса бачать наші гріхи. Вибачають нам – грішним.
Жива природа не сприймає негативні людські рими.
Чомусь, впевнені, що ніхто нікому і нічого не винен.
Вперто кажемо, що змінюватись під інших – не варт.
Може, саме тому наш світ ненависті й воєн – повен?
Люди давно забули про спокій і душевний комфорт.
Віртуозно обрамлені слова розходяться з вчинками...
В багатьох вже нема жодної віри ні в кого та ні в що.
Політикум освоїв зловживання гаслами-родзинками.
Народ йому не вірить. За що ж нам таке горе, за що?
Чорні й білі клавіші нотами озвучують мелодії життя.
Навіть, без однієї, з них, вони зазвучать недосконало.
На цій планеті потрібно подбати про людей до пуття,
Щоб всі народи були щасливими та всіх соло лунало.
Одяг з людяності, мудрості й добра не вийде з моди
Та, чомусь, в теперішні часи на нього меншає попит.
Одні набивають золотом, діамантами власні комоди,
Інші на звичайне життя і виживання складають іспит.
Добро знецінюється. Вийшло з моди його пам’ятати.
Недобрі душі розпалюють істерію війни й ненависті.
Зло – здатне надовго руйнівні шрами в душі лишати,
Знищує все добре і гідне. Вирують злобні пристрасті.
Люди в достойних вчинках пливли б, як риба в воді.
Натомість грузнуть в неправильних діях, наче в меді.
Хто ж є ангелом та дияволом у світовому хороводі?!
Як серед масок пізнати: "Де є білі, а де чорні лебеді?"
Нинішній світ – єдино можливий для цього людства.
Ми – різні. В кожної людини – своє світосприйняття:
В одного народу душа – повна честі й благородства,
В іншого – заздрості, ненависті та якогось прокляття.
Марія Маринченко (Марічка Ясен)
#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко
Поруч з миролюбною Україною проживає народ,
В якого немає ні людяності, ні совісті, а ні гонору...
Він поводиться так, наче дикий і печерний "зброд".
Додає доброзичливим українцям та світу мінору.
росіяни не вміють дбати, працювати, мирно жити,
Не здатні радіти іншим й покращувати своє життя.
Хочуть свій мертвий радянський союз відновити,
Але без багатої сусідки - України не бачать пуття.
Ще вони не зрозуміли, що весь цивілізований світ
Сприймає їх, як окупантів та небезпечних вбивць.
Хижа росія знищує патріотичний український цвіт,
Йде війною, але й під нею вже захитався стілець.
Вся дипломатія і перемовини ні до чого не ведуть.
Нелюдські погрози й агресія нелюдів зашкалюють.
Близько українських кордонів сусіди-вбивці йдуть.
Присутністю ворожої техніки, військ всіх залякують.
Розвідкою розсекречено час наступу вражої росії.
Вона зухвало тренується й грає своїми мускулами.
До нас нахабно рвуться загарбники, а не гречкосії;
Щоби "дружити" з українцями під своїми дулами.
Багато років триває ця російсько-українська війна.
Світ по-різному ставився до тієї ворожості росіян.
Нині за агресію проти України їх чекає висока ціна.
Ще отримає по заслугах той "недонаполеон-буян".
Діалог – Україна, весь цивілізований світ та росія...
Всі зрозуміли, хто є нашим ворогом і загарбником.
Ми живемо в історичні часи. Неможлива анексія.
Дамо гідну відсіч окупанту, який став зловісником.
Хто приїде до нас на танках, повернеться в гробах.
Не дозволимо ж рідну, українську землю топтати!
Переможемо! Любов до України – в душах і серцях.
Для щирих та гідних українців Батьківщина – мати.
Ні людяності, ні совісті, а ні гонору нема в сусідів...
Хіба ж про людську мораль вони замислюються?
Війни, награбоване й дармове – шлях їх родоводів.
Впевнена, що до України їхні зуби й обламаються...
Марія Маринченко (Марічка Ясен)
#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко
Я вкотре звертаюсь до всього цивілізованого світу:
"Україна ще й досі – у вирі затяжної війни й у вогні.
Вже загинули її найкращі, відважні та достойні діти.
Пора зупинити росію однозначним словом: "Ні!"
Ворог поневолює український, волелюбний народ.
агресор окупував Крим та частину східних земель.
Знову біля кордонів вишикував озброєних воєвод.
Українців хоче знищити кремлівський "мудрагель".
Ми – дуже вдячні світовій спільноті за вашу поміч!
В грізні часи приємно відчути чиєсь дружнє плече.
Благаю вас: "У діалогах з росією не проявіть неміч,
Інакше й ваші народи це воєнне лихоліття обпече!
Політичним рішенням прийміть українців до НАТО
Й зробіть частинкою миролюбного, вільного світу!
Досить тих обіцянок! Поступіть красиво й крилато!
Ми – не в змозі самі дати відсіч сусіду-пройдисвіту.
Дійте завчасно! Спиніть війну! Говоріть вагомо!
Робіть так, щоб голос й поступ світу дієву силу мав!
Не зупините росію, то вона дійде і до вашого дому,
Як в Україну з "обіймами" вражий солдат завітав".
Марія Маринченко (Марічка Ясен)
#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.
