ОСОБЛИВЕ ВІТАННЯ СЛАВЕТНОМУ КОБЗАРЕВІ

«Вітають» Шевченка в столиці й Одесі,
«Вітання» р@schиsти усюди в нас шлють.
Для них Україна, як квітка на плесі…
Такий собі вбивчий пускають «салют».

«Вітають сердечно» вони й в Станіславі,
І Харків, й Херсон не минув сатана,
Полеглі спочинуть навіки во славі,
Розплату ординці відчують сповна.

«Вітають» пророка у древньому Львові,
«Цілують» ракетами мирних людей,
Ніяк не нап'ються потвори ті крові…
Щодень додається калік і смертей.

«Вітають» вони Кобзаря на Чернечій…
Вітання гучні шле Шевченку орда,
Та й гнізда з-за них в нас пустіють лелечі…
Велике в нас горе, велика біда.

«Вітають» поета по всій Україні,
Від болю реве сивий красень Дніпро,
Та нарід на впав пред врагом на коліні,
Хоч ріками ллється із тіл наших кров.

«Вітають» убивці вкраїнського сина,
Який все писав, як у воду дививсь,
В жалобі велика вкраїнська родина,
Сльозами і кров'ю наш нарід умивсь.

«Вітають» Тараса, убивчо вітають,
Здригають Карпати й Чернеча гора,
А сльози повори усі позбирають
І Божого суду настане пора.

09.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 р.
ID: 976530

«ВІТАННЯ» ВІД ПОТВОР

«Вітають» Шевченка потвори,
Повітряні цілі нам шлють,
Від них лиш смакуємо горе,
Та дух український не вб’ють.

«Вітають» Шевченка р@schиsти,
На неньку атакою йдуть,
Це – їхнє «вітання врочисте»,
Усюди ті вибухи чуть.

«Вітають» Шевченка, вітають,
Приліт за прильотом у нас,
«Салюти» в повітрі лунають,
Та дух наш незламний не згас.

«Вітають» Шевченка убивці,
Щоб він на Чернечій почув,
Життя забирають паршивці.
Убивця ввесь світ сколихнув.

«Вітають» Шевченка зі зброї,
Вітають пророка з ракет,
Йде стогін землиці святої,
Із вибухів склали букет.

«Вітають» Шевченка ординці –
Це все, на що здатні вони,
Не падають духом вкраїнці,
Які у обіймах війни́.

09.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 976450

ВЕСНА ПРИЙШЛА В КАЛЕНДАРІ

Весна прийшла в календарі,
В житті – сніги, в житті – морози,
Бува підсніжник в цій порі,
Але тепер війни в нас грози.

Весна прийшла…вже кілька днів,
Та ми чекаєм ПЕРЕМОГУ.
Наш ворог згинути волів,
Й не знати нашого порогу.

Весна прийшла, бо їй пора,
Її орда не відмінила,
Міста́ і села́, як мара́,
Бо їх потвора спопелила.

Весна прийшла, та повно сліз,
Бо ірод неньки цвіт вбиває,
На нашу землю ворог вліз
І рідну кров’ю напуває.

Весна буяти не взяла́сь,
І не взяла́сь землиця квітом,
Бо сатана по ній пройшлась
І нас годує горецвітом.

Весна прийшла в календарі,
Та не прийшла у наші ду́ші,
Чорніють з горя матері́,
І вітер сльози ті не су́шить.

Весна прийшла в календарі,
Ми молим в Бога ПЕРЕМОГУ,
Щоб щезли з ненька моsk@лі
Й не не́сли горе, біль й тривогу.

06.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 976181

МИНУЛО ЛІТО

Минуло літо, які та весна,
Не встигли озирнутись, як минуло,
Та не минула клята ця війна,
І вічним сном раschиsтсько не заснуло.

Минуло літо, десь поне́слось в даль,
Але війну у вічність не забрало,
Вона вирує ще у нас, на жаль…
Це лихо са́ме нас чомусь спіткало.

Минуло літо, дзенькнуло у дзвін,
І клямкою на брамі загриміло,
Торкнулося усіх вкраїнських стін,
Заплакало. Лишать нас не хотіло.

Минуло літо, та трива війна,
Минуло літо, мовби і не бу́ло,
Воює в нашій неньці сатана,
І це жахіття світ весь сколихнуло.

Минуло літо, та не щез упир,
Воно його наза́вжди не приспало,
Потвора взяв на нас орієнтир
Й з квітучої Вкраїни пекло стало.

Минуло літо, осінь надійшла,
Тепер вона взяла́ся керувати,
Можливо ця красуня золота́
Поможе нам орду страшну приспати.

01.09.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 976118

ГАПТОВАНА КРОВ'Ю ЗЕМЛЯ

Гаптована кров'ю земля,
Й вмивалась вона, як водою,
Зостались сліди моskаля,
Який увірвався з війною.

Гаптована кров'ю земля,
Ще й маки розквітли, як ки́лим,
Скривавлені всюди поля́...
Від горя ми го́лови хилим.

Гаптована кров'ю земля
Плеядою маків розквітла,
Ридала, немов немовля,
Й молила Господнього світла.

Гаптована кров'ю земля,
Червоним рядном простягнулась,
А бу́ла родюча рілля...
Від ворога рідна здригнулась.

Гаптована кров'ю земля
Й ворожим снарядом прошита,
Що збли́зька летів і здаля...
Й любов'ю вкраїнців сповита.

Гаптована кров'ю земля,
А кров тую маки ввібрали,
Мов кров розтеклася - здаля,
Собою ті дні нагадали.

01.07.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ЧЕКАЮ СИНА ІЗ ВІЙНИ

"Чекаю сина із війни, -
Сказала, плачучи, матуся, -
Про нього за́вжди бачу сни,
Його я втратити боюся.

Бо він пішов...єдиний син,
Пішов Вкраїну захищати...
Гіркіші сльози, ніж полин,
Вже довело́ся проливати.

Чекаю звісточки й молю́сь...
В молитві всюди і щомиті,
Я сина втратити бою́сь...
Чому́ ж прийшли ті моskовити?

Коли я чую: "Я живий,
Ти бережи себе, матусю...
Я тут... Обов'язок святий...
Та я додому поверну́ся."

Й тоді вмиваюся слізьми́,
І ні про що вже не питаю,
Читати знов беру́сь псалми...
І нашу зустріч уявляю.

Чекаю сина із війни
І мо́лю Бога, щоб зустріла...
Орду, Всевишній, відверни..."
І ще щось мати шепотіла.

Слова́ одні і ті ж щодня,
Щодня думки́, щодня моли́тви...
За що така ж бо нам платня?
Верни, Всевишній, з поля битви.

Верни додому, та живим,
Хай всі живими повертають,
Пропахлі димом фронтовим
В домівках рідних обіймають.

28.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 974574

Не знаю я, де буде справжній рай,
Не знаю я, як пекло виглядає,
Але душа болить за рідний край,
Бо ворог рідну землю спопеляє.

Не знаю, як не плакать, не тужи́ть,
Коли щодня герої полягають,
Коли наш цвіт в сирій землі лежить,
І край наш вороги не покидають.

Не знаю, як зарадити біді,
Як ворога наза́вжди зупинити,
Як стати на заваді всій орді,
Щоб кров нашу на землю більш не лити.

Не знаю я коли настане МИР,
Та знаю, що ординцям не пробачу,
Не знаю коли здохне той упир,
Який лишень убивчу має вдачу.

Не знаю я коли війні кінець,
Хоч свято вірю в нашу ПЕРЕМОГУ,
На серці утворився вже рубець…
І день, і ніч молю моли́тви Богу.

Не знаю я, за що нам це усе,
За що життя потвори забирають,
Та знаю, що біду орда несе,
Руйнують все, все нищать й нас вбивають.

16.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

ID: 974036

СОБОРНІСТЬ НАМ, ВСЕВИШНІЙ, ЗБЕРЕЖИ

Нам, Господи, СОБОРНІСТЬ збережи,
Не дай орді нас знищити, Всевишній,
І шлях до ПЕРЕМОГИ нам вкажи,
Прости за те, що на землі́, ми грішні.

СОБОРНІСТЬ ми орді не віддамо,
Ще й маєм НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, маєм ЗЛУКУ,
Зі зброєю за це ми стоїмо,
Пізнали вже і біль, і горе, й му́ку.

СОБОРНІСТЬ ми вже маємо роки́,
Та ворогу вона не до вподоби,
З недоброї ординської руки́
До знищення СОБОРНОСТІ йдуть спроби.

Не знищить оркостан СОБОРНІСТЬ в нас,
І кловаки́ при цьо́му поламає,
Буремний проживаємо ми час,
Та покидьок той нас не роз’єднає.

Хоч болю нам потвори завдають,
І кличуть на підмогу з бульболенду,
СОБОРНОСТІ ніза́що нам не вб’ють,
Та вигадають там якусь легенду.

Нам, Боже, Україну вбережи,
Не хочемо ми йти в ярмо ординське,
СОБОРНІСТЬ нам наза́вжди збережи,
Наза́вжди відверни зло сатанинське.

22.01.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

https://youtu.be/-a4E4bQ3mQw
ID: 971694

МАТИ, ДИТЯ І ВОГОНЬ... БРОВАРИ

Навко́ло все палає у вогні́,
Горить садочок, а у нім – дитина,
Вогненні язики́ вже у вікні,
І моторошна бачиться картина.

Біжить матуся поміж той вогонь,
Біжить вона дитину рятувати,
Вогонь сягає і лиця, й долонь,
Але біжить, бо в неї ймення МАТИ.

Бо там дитя, дитя її в біді…
Не дай Госпо́дь не встигне, не врятує.
Як житиме із цим вона тоді?
І крик, і плач страшний з будівлі чує.

Палає все, страшенно все горить,
А серце в гру́дях теж вогнем палає,
Голо́сить, плаче, між вогнем біжить,
І врятувати Господа благає.

Вже зо́всім поряд… Все пала тріщить,
Вогонь і дим в’їдаються у вічі,
Але вона щодуху все біжить,
Бо там дитя й його життєві сві́чі.

Навко́ло все палає у вогні́,
В вогонь, як птаха, залетіла мати,
І вирвалось з грудей: «О, Боже! Ні!»…
Нічо́го більше не змогла сказати.

20.01.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 971551

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА, верби́чка й ПЕРЕМОГА,
Бо Господом з любов’ю простелена дорога.
Цього́ усі чекаєм і вся спільнота світу,
Бо полягло за неньку героїв, наче цвіту.

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА, з ріллі́ зросте́ колосся,
Трагедію пізнати усім нам довело́ся.
З руїн тепер підня́тись Госпо́дь нам допоможе,
Над темрявою світло усюди переможе!

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА, заквітчана у квіти,
Під мирним небом будуть народжуватись діти,
Під мирним небом буде звучати колискова,
Як море, розіллє́ться, вкраїнська наша мова.

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА, увінчана у лаври,
Ударять музиканти в гучні́ свої́ лита́ври.
Гопак скрізь затанцюють всі славні козаче́ньки,
Всю нечесть прожене́мо із України-неньки.

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА із чистим небосхилом,
Повінчана любов’ю наза́вжди тільки з МИРОМ.
Доро́гу їй для цьо́го просте́лить ПЕРЕМОГА,
На неньку схо́дить світло й велика ласка Бога.

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА, квітуча і барвиста,
Неначе вишиванка, і совість в неї чиста.
Лани широкополі протягнуться усюди,
Щодня сходи́ти сонце під мирним небом буде!

18.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 945335