НЕНАМІРЕНІ ПРОЩАТИ

І знову жертви, знов невинні люди,
Які орді загрозу не несли́,
Смердючий дух раschиsта вже усюди,
Потво́ри смерть і горе принесли́.

Щодня палають скрізь людські́ домівки,
Раschиsт влуча ракетами у них,
Та ще й садки, багатоповерхівки…
Смерте́й без ліку, руйнувань і лих.

В ТЦ влучають, в школу, в санаторій,
І гинуть люди в селах і містах,
Влаштовують з будинків крематорій…
І сльози, й біль, і смерть, і кров, і страх.

Нано́сить ворог нищівні удари,
І каже, що по людях він не б’є.
Вони страшніші, аніж яничари –
Від них руїна з неньки постає.

Одеса, Київ, Харків, Миколаїв,
І Сєвєродонецьк, і Кременчук,
І Маріуполь в нашім славнім краї…
Мов до курчат страшний ввірвався крук.

Нестерпний біль за кожного вкраїнця,
За кожне місто й кожнеє село…
За що лихий відправив нам ординця?
Щоб нас сміття з лиця землі змело́?

Ще скільки бу́де ворог воювати?
Ще скільки бу́де болю завдавать?
Йому ми ненамірені прощати,
Це будем за́вжди всі ми пам’ятать.

01.07.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 951996

ЗВІРСТВА, НЕЛЮД І НЕМОВЛЯ

Вбиває не́люд навіть немовлят,
Жорстоко, по-звіря́чому вбиває.
Щомиті сипле, та не снігопад –
Це ірод кулепадом накриває.

І плач, і зойк, і сто́гін чути скрізь,
І ллється кров, і голос затихає,
Уже набра́лись цілі ріки сліз,
Бо від життя ординець визволяє.

Яку ж загрозу не́сло немовля?
Чому́ той кат поці́лився у нього?
Чому́ така жорсткість в моskаля?
Невже в душі́ у них нема святого?

Чому́ ті вбивці горе нам несуть
Й хизу́ються, що діють в Україні?
Могили через них у нас ростуть…
Потвори, наче ку́бла ті зміїні.

Рука підня́лась в них на немовлят,
Яким Госпо́дь вдихнув життя і ду́шу,
Зживають з світу наших Янголят,
Вбивають, наче іграшок із плюшу.

Вбивають їх, але не вб’ють любов,
Не вб’ють любов до неньки-України,
Ми ллємо сльо́зи й проливаєм кров,
Могили скрізь, і згарища, й руїни.

20.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 951010

ДВАДЦЯТЬ ДВАДЦЯТЬ ДВА

( Пісня. Слова і музика Королеви Гір Клавдії Дмитрів )

Весна не цвітом цьогорі́ч зустріла,
Руїни замість нього навкруги́,
Вкраїна-ненька ледве не зомліла,
Бо нищать рідну кляті вороги.
Та ми стояти бу́дем до оста́нку,
І ворогу ми неньку не дамо,
До нас ввірва́лась по́гань на світанку –
Хотіла взяти нас в своє́ ярмо.

Цей лютий буду за́вжди пам'ятати,
Де двадцять двадцять два в календарі́,
Ракети, що летіли "цілувати",
І бомби на будинках і в дворі.
Лютневий ранок в вибухах скупався,
Для всіх настав від вибухів гучних,
Орди́нець у любові так зізнався,
Ми не чекали бід таких і лих.

Той двадцять двадцять два все пам'ятати,
Бо в двадцять двадцять два ідуть бої́,
Піднявся нарід неньку захищати,
Від ворога, що йде в наші краї́.
Той двадцять двадцять два ми не забудем,
І з пам'яті ніко́ли не зітре́м,
Бо плач, і крик, і стогін вже усюди,
Трагедію в серцях ми пронесе́м.

Прийшла весна, та ску́пана у кро́ві,
У небі нашім вражі літаки,
Освідчення таке до нас в любові
Від орківської вражої руки́.
На рідну неньку не́люд наступає,
Її шматує із усіх боків,
Безжально кат жінок й дітей вбиває,
Скрізь чуєм плач, хоч мав лунати спів.

Та з нами Бог й за нами перемога,
За нами правда на землі святій,
Всю нечесть проганяєм від порога,
Пануєм гордо на землі́ своїй.

08.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

https://youtu.be/1nctXZZrHvQ?list=PLw2DLRFzokgOKFfpZ6lfnXW0q3OyzFeP2

ID: 949827

Дорогі друзі, Вашій увазі лірично-поетична композиція "ВБЕРЕЖИ УКРАЇНУ, ВСЕВИШНІЙ", створена творчим дуетом "КОРОЛЕВА І МАЕСТРО" у складі Королеви Гір Клавдії Дмитрів та Сергія Ярунського. Молімось за Україну і МИР!

З теплом і любов'ю Ваша Королева Гір Клавдія Дмитрів

🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏

ВБЕРЕЖИ УКРАЇНУ, ВСЕВИШНІЙ

🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏

УКРАЇНЦІ ТРИМАЮТЬ НЕБО

Українці тримають небо…

Тут межа між світами йде.

Нам – своє, нам чужого не треба.

Ми – готові! «Арта» – гуде!

Нас не вперше війною лякають –

Знаєм ціну таким словам.

«Іхтамнєти» в ОРДЛО гуляють?

Що ж, заходьте – дамо по зубам!

Комусь «муляє» Україна?

Комусь поперек горла стоїть?

Що ж, прийде та свята година –

І йому бумеранг прилетить.

Українці тримають небо…

Україна вартує світ,

Щоб в війні не було потреби

Ще багато-багато літ.

14.02.2022 р.

©Сергій Ярунський, 2022

🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏

УКРАЇНА НЕ ХОЧЕ ВІЙНИ

УКРАЇНА НЕ ХОЧЕ ВІЙНИ́!

Хоче в мирі і злагоді жити!

Як позбутися всім сатани?

Які ще моли́тви молити?

Ми тримаємо небо усі,

Всі тримаємо й молим молитви,

Ми купатися хочем в росі,

А не в кро́ві, що ллють її битви.

Україна постала більмо́м,

І давно зорить ворог на неї,

Краще б взя́ли читати Псалом

Й не чіпали Вкраїни моєї!

Україну і нас вбережи,

Вбережи від біди нас, Всевишній!

Всі моли́тви почуй, поможи!

Хоч з нас кожен у чо́мусь є грішний.

Ми ніко́ли не брали чуже

І своє́ віддавати не хочем!

Вже нестримно так ворог ірже́,

Все вже духом смерди́ть наволо́чим.

Україна вся небо трима,

За Вкраїну вже світ став горою,

І молитва думки́ обійма́,

Щоб біда обійшла стороною.

Щоб забули ми слово війна,

Більш ніко́ли її ми не знали,

Схаменеться вже хай сатана,

Щоб війну і вві сні не згадали!

УКРАЇНА НЕ ХОЧЕ ВІЙНИ́!

Небо мирне славетно тримає,

Щоб не пу́стки були́ й бур’яни,

Але ворог лиш цьо́го чекає.

Захотів він святої землі́,

То й Вкраїну він знищити хоче,

Замість зерен – тіла́ у ріллі,

І від злості зубами скрегоче.

Відверни вражу силу від нас,

Збережи Україну святую!

Хай настане той, Господи, час,

Що ти скажеш : «ВКРАЇНУ ВРЯТУЮ!».

15.02.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 948302

МОРДОРИ

Прийшли загарбники-мордо́ри
В країну світла і добра́,
Знайшли доро́гу ці потво́ри.
До нас ця погань дорбела́.

До нас ввірва́лись на світанні,
Ввірва́лись нелюди-кати,
Ракети вл́учили в вітанні,
Завда́ли болю-гіркоти́.

Ніхто на це не сподівався,
Ніхто у нас їх не чекав,
В домівку мо́рдор увірвався –
Його ніхто не зустрічав.

Тривога, біль і знову втрати
Від рук огидної орди.
Яка ж убивць родила мати,
І як насмілились прийти?

Війною це не називають,
Хоча вбивають всіх підряд,
З лиця землі усе стирають,
На кожнім кроці тілопад.

Орда руйнує кладови́ща,
Нацистів бачать навіть там.
Летять снаряди, кулі свищуть,
Вже не один спалили храм.

Бандеру бачать й в немовляті,
Яке у світ в цю мить прийшло,
Рашисти, вбивці, орки кляті…
Всі межі бидло перейшло.

Ще й всім рашистам сповіщають,
Яке життя на цій землі,
Як ці потвори нас вбивають.
Щоб поздихали москалі!

А дехто й нюні розпускає
В розмові з рідними людьми –
Ніхто їх вдома не чекає.
Хай ляжуть всі вони кістьми!

Нічо́го в них нема святого,
Й ніко́ли цьо́го не було́,
В них за́вжди ру́ки до чужого,
У них панує тільки зло.

Тому́ загарбники ввірва́лись
На нашу землю на зорі́.
З життям ординці попрощались,
Ще й інші здохнуть москалі.

Ми сво́ю землю захищаєм,
Молитва й зброя у руках,
Рашистів в порох постираєм,
Бо наша кров на їх руках.

29.03.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 947698