Vacation

До завершення прийшла відпустка моя,
Встигла заслужити почесне звання героя я.
І тільки увійшла в кураж по відпочинку,
Як вже пора з’їжджати з екологічного будинку.
Ці 10 днів здавались вічністю мені,
Та усвідомила, що швидко промайнули, вже в кінці.
Тут відсутній Wi-Fi, а зв’язок лиш з природою,
Але все це чекає за взаємною згодою.
На початку подумала-"звичайне село,
І чим здивувати, скажімо, змогло?".
Але ж серце зігріло, в душі залягло.
І більшість столичних, не перший вже раз
Знайшли тут притулок, на місці відомих турбаз.
Пляж, ринок і шашлики
Хоча у попиті тут, як не дивно-пиріжки.
Для києвлян, то справжня дивина,
Бо ж не готують вдома їх, ось вся тому вина.
Режим у мене, тут сумувати часу геть нема:
Ранковий біг, настільний теніс, плавання-ось схема, ніби не складна.
Екскурсію у санаторій "Жовтень" завчасно спланували,
Та як у ході з’ясувалось, його давно вже занедбали.
До Дніпра підступитись стає трохи важче,
Хотіли олігархи зробить якнайкраще.
Будують маєтки і височенні паркани,
Все інше байдуже, у них свої плани.
Навкруги схилені хати, асфальт-решето,
За це ближчим часом не візьметься ніхто.
У Канів поїздка була іще та,
Я все фільмувала, аж до блокпоста.
В той день уперше дізналась хто ж я така,
Колаборантка і крапка, тут зайві слова
Критичну інфраструктуру я в кадрі зняла,
Точніше, ту квітку, що біля неї росла
Географію не вчили, про супутники не знали,
Та видимість роботи дуже якісно вдавали.
Отже,про Прохорівку я все вам описала,
Бо саме ця місцина, мене на вірші надихала.
Бандура Анастасія Олегівна