Аркуш

так дивно пишу я ті вірші,
неначе щось в думках живе,
і знову чистий білий аркуш,
наповниться словами саме з них.

цей аркуш вже не стане чистим,
не буде знову він пустим,
бо в ньому закарбований цей почерк
який словами душ людських, мені служив

а може вірш цей зовсім не про аркуш?
а може не за душу і буття людське?

та сенс шукати ти не мусиш,
а просто знову прочитай.
Катинський Денис