Ранок — сонце в вікно, ще роса на траві, Батько каже: “Давай, допоможеш мені”. Руки в пилюці, але серце сміється, Бо я знаю — ввечері життя почнеться. Вода зі шланга, босоніж по дворі, І здається — ми вічні тоді. Городи обробили до сіна пішли Бо інакше нас не […]
І дощ, і сніг --- усе в одному, У дні примхливої весни, Уздовж по небу, по хмурному, Гуртом вже хмари поповзли. Пливли із заходу до сходу, Позаду вітер, як пастух, Пірнали краплі ті у воду, Вкривався снігом тихо луг. 05.04.2026. Ганна Зубко
Немає снігу вже, нема, Не стало льоду, хвиля змила, Пора підсніжників пройшла, А я знов... снігу захотіла. Лише на мить,в долоню трішки, Щоб пригуби́ти, як колись, Тоді дитинство грало в сніжки, По сні́гу са́ночки несли́сь. Не тільки сніг --- лід хрускав в роті, Мороз підлазив до кісто́к, Стежки́, […]
Приємна тінь від лип крислатих, Приємний вітер залетів, Згадалась липа поряд хати, І кущ черемухи там цвів. Вони цвіли́ у різну пору І любувався, хто хотів, Хрущі гуділи, бджоли хором, І аромат дворо́м летів. 04.04.2026. Ганна Зубко
Весна вже тішить, ряст розцвів, Стежки зазеленіли, Покрились щебетом птахів Всі береги, долини. Теплом все сіє скрізь весна, Дощем тихеньким ро́сить, А десь гостює вже гроза, Вітрець здаля доносить. 03.04.2026. Ганна Зубко
Розтанув сніг, струмочки зникли, Віднесла кригу в даль вода, Птахів у небі дружні клини Вертають з криком до гнізда. Біліють квітами, сині́ють Галя́вини в лісах, Всі схили зеленіють, Показується ряст... 03.04.2026. Ганна Зубко
Вiнок Хрестослов Лінива посмішка Без погляду Без жалю Посивіють мрії мої І зі мною Підуть назавжди Бо завжди Обпадає вінок І з цвітучої сливи Що щасливо мовчить І чекає На чудо І в цій темряві Все Ще чекає На чудо Се нечутно вінок свій знімає весна Її серце […]
Над дахом сим i рештою дахiв Що на світі вище Вище світла стріх Всі комини я вижу Дахи з шинків усіх Туди я н-ні н-ногою Та й по що - тепер? Ось – з нею лиш одною… Навсе запер ті двері… Вона - мене не чує Слухає – […]
Як косили Не думали Очі пам’ятали Просто себе Хилилось все Аж від того краю І з туману Починали З холоду криниці Зупиняла Розгортала Хустку молодиця Пахло полем І травою Розігріті коси Зупинялись Дивувались на Ніженьки босі Тою стежкою Одною Від самої хати Було світа йти Співалось Як полегка […]
Розквітають спустілі поля, Зелень рветься крізь мертві окови. В кожній бруньці — пекуча жага І гаряча пульсація крові. Зігріває проміння ріллю, Відступають холодні тумани. Я цю вперту природу люблю, Що корінням зашиє всі рани. Скільки б зим не судилося нам, Скільки б темрява світ не косила — Проростає […]
Птахи вже тут, затихло небо, Сині́є проліском земля, Гуляє вітер понад степом І понад полем, де рілля. Крадеться-бродить берегами, У парі з хвилею біжить, Розносить щебет між садами, Танцює, крутиться, летить. Кружляє вітер беззупину, В весні грозу вже упіймав, Сполохав зграю голуби́ну, А потім небом доганяв. Суху траву […]
Трава суха і очерет сухий, Немає паростків, ще рано, Немає хвилі, лід крихкий, Без щебету світанок. Змінився берег, дуже порідів, Рука людини на́щось постаралась, З алей він, лавок, ліхтарів, І мало справжнього зосталось. Все ж по землі приємніше іти, Брести травою, до кущів торкатись, І поряд хвилі... Де […]
Природа завжди була і залишається одним із найбільших джерел натхнення для поетів. Зміна пір року — це не просто календарний цикл, це безперервна зміна настроїв, барв та емоцій. У цьому розділі нашого сайту зібрані найкращі вірші про пори року, які майстерно передають красу навколишнього світу та допомагають відчути єдність із природою.
Пейзажна поезія вчить нас помічати дивовижне у повсякденному: у першій краплі весняного дощу, у теплому літньому вітрі, у танці золотого осіннього листя чи в іскристому зимовому снігу. Читаючи ці рядки, ви зможете подумки перенестися у наймальовничіші куточки природи, не виходячи з дому.
Наша колекція зручно охоплює всі чотири сезони, кожен з яких має свою неповторну атмосферу та поетичний настрій:
Для школярів та малюків вірші про пори року є чудовим способом пізнання світу. Вони допомагають розвивати уяву, пам'ять, почуття ритму та розширюють словниковий запас. Саме через такі легкі та мелодійні рядки діти вчаться любити й берегти рідну природу.
Для дорослих же пейзажна поезія — це своєрідна арт-терапія. Вона дозволяє відволіктися від міського шуму, стресів та гаджетів, допомагаючи відновити внутрішню гармонію. Обирайте свій улюблений сезон, читайте найкращі вірші українських авторів та насолоджуйтесь красою поетичного слова!
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.