Вірші про пори року: пейзажна лірика та краса природи

Зима -- то холодна, сувора пора, Верніть мені осінь, благаю! Звичайно хай бу́де спочатку весна Та літо від краю до краю. На сніг би дивилась, морозу ж --- боюсь, Обійми його не сприймаю, Верніть мені осінь, благаю-молюсь, І літо від краю до краю! 22.01.2026 Ганна Зубко

Звичайний день, Зима стоїть морозяна та біла, Не чути му́зики, пісень, Лиш диктор говорила. Щось про політику, війну, А далі --- про погоду, Лишаю радіо та йду В сусідній двір, по воду. Корба поскрипує, стара Уже криниця, стогне, Ланцю́г торкається відра, Угору воду тягне. І знову „рип" та […]

Звичайний день, зима стоїть Морозяна та біла, Не чути музики, пісень, Лиш диктор говорила. Щось про політику, війну, А далі --- про погоду, Лишаю радіо та йду В сусідній двір, по воду. Корба поскрипує, стара Уже криниця, стогне, Ланцюг торкається відра, Угору воду тягне. І знову „рип" та […]

Надво́рі мінус, хруст з-під ніг, Дерева забіліли, Приємний вигляд у доріг, До себе поманили. Спинявся вітер й далі біг, А сніг летів додолу, Пухнатим килимом проліг, Ховаючи дорогу. 07.01.2026. Ганна Зубко

Хуртовина уже за вікном, Сніг тихенько спадає додолу, Заметіль пригадалась між сном Й перемети, що крили дорогу. В кризі річка та лютий мороз, Навіть валянки биті не гріли... Це найменша частинка того́ ж, Й хуртовині насправді зраділи. 04.01.2026. Ганна Зубко

Зима розтанула, а жаль, Все ж біло краще, а ніж сіро, День сумно дивиться у даль, Знов хоче щоби забіліло. Мені вже якось всеодно, Назад у осінь закортіло, У ті поля, у те село, Де любо за́вжди, мило. Пройти болотяним шляхо́м, Попід тополі стежка б ве́ла... Хоча би […]

Як дарунка чекаю весни, Літню спеку ... переступила б, В дні осінні пірнула би, сни, По-особливому любила б. Червонів би там клен у дворі, З кожним днем хорошіла б калина, Кольори ті веселі, сумні По-особливому любила б. Кожну мить би ловила у днях, Де йшла б осінь та […]

Розбудив когось крик журавлів, Що так пізно на захід летіли, І яскраво їм місяць світив, І по черзі зірки миготіли. Вже зима, геть усе у снігу, В білизні́ тій все вітер гуляє, Та у небо свій погляд веду, А чи клин той, бува, не блукає. Хоча б знову […]

Розбудив когось крик журавлів, Що так пізно на захід летіли, І яскраво їм місяць світив, І по черзі зірки миготіли. Вже зима, геть усе у снігу, В білизні́ тій все вітер гуляє, Та у небо свій погляд веду, А чи клин той, бува, не блукає. Хоча б знову […]

Розбудив когось крик журавлів, Що так пізно на захід летіли, І яскраво їм місяць світив, І по черзі зірки миготіли. Вже зима, геть усе у снігу, В білизні́ тій все вітер гуляє, Та у небо свій погляд веду, А чи клин той бува не блукає. Хоча б знову […]

Мете снігом зима за вікном, І морозу все більш добавляє, Грію котика й гріюсь котом, Притулившись, немов обіймає. Пухкі лапки погладжую, хвіст, Муркотіння між вусів вловила, А зима йде на повний вже зріст, Тож, нарешті, усім догодила. 01.01.2026. Ганна Зубко

Все трусить снігом,що ж -- пора, Засипала пороги, Зима, воістину зима, Ідуть-крадуться ноги. Десь лід похрускує, калюж Зали́шив дощ немало, Дні проминають поміж стуж, Тепла як не бувало. Того ж хотілося в зими, Невже не догодила? Тепла моменти, що втекли, Згодом верне́ відлига. Від стуж відвиклось, спек боюсь, […]