Сучасні вірші про пори року: пейзажна лірика від наших авторів

Дні все ближче підходять до літа, Все теплішає в річці вода, Хоча цвітом весна оповита --- Недостатньо у неї тепла. Незначний уночі, але „мінус", Прохолодно удень, хоча „плюс", Незабаром коситимуть сіно, Але холод не йде, наче вгруз. Зранку сонце, дощ вщух-- і добре, Може трохи добавить тепла, Ледь […]

Весна розквітла, наче дівка, В букетах пишних вся, вінках, Руки́ торкнулася ледь гілка, У ніжно-білих пелюстка́х. Цвіте кульбаба рясно-рясно, Квітують вишні, теж рясні, Прийшла весна цього́річ вчасно Та прохолодні її дні. Лиш зрідка сонце світить-гріє, То хмуре небо, то ясне́, Як незабудка голубіє, То по-дитячому сумне. А вільний […]

У два ряди квітучі вишні, Іще сусідські край межі, Всі білосніжні, дуже пишні, Краси не бачать лиш чудні. Рожевим скоро вже розквітне Крислата яблуня в садку, І деревце поряд тендітне Буде в рожевому вінку. Садки вздовж вулицею далі, З роже-білих всі сплетінь, Уже цвітуть в моїй уяві, І […]

Знову вітер у білім тумані, Знову дощ на його пелюстка́х, Нареченими вишні убрані, В вишива́нках та у вінках. Дні холодні, холодні ранки, І занадто рухливі вітри, Полиняють ті вишива́нки, Не так пишні бу́дуть вінки. 26.04.2026. Ганна Зубко

Якийсь сумний цього́річ цвіт, В садах, поміж будинків, Пташиний зник уже політ, І дощ йде без зупинки. Вже мерзне хтось, у самий раз Комусь та прохолода, Після зими весня́ний час --- То справжня насолода. Рано, чи пізно --- дощ пройде, Сипне проміння з неба, Теплом дерева огорне́, Чого […]

Ранок — сонце в вікно, ще роса на траві, Батько каже: “Давай, допоможеш мені”. Руки в пилюці, але серце сміється, Бо я знаю — ввечері життя почнеться. Вода зі шланга, босоніж по дворі, І здається — ми вічні тоді. Городи обробили до сіна пішли  Бо інакше нас не […]

І дощ, і сніг --- усе в одному, У дні примхливої весни, Уздовж по небу, по хмурному, Гуртом вже хмари поповзли. Пливли із заходу до сходу, Позаду вітер, як пастух, Пірнали краплі ті у воду, Вкривався снігом тихо луг. 05.04.2026. Ганна Зубко

Немає снігу вже, нема, Не стало льоду, хвиля змила, Пора підсніжників пройшла, А я знов... снігу захотіла. Лише на мить,в долоню трішки, Щоб пригуби́ти, як колись, Тоді дитинство грало в сніжки, По сні́гу са́ночки несли́сь. Не тільки сніг --- лід хрускав в роті, Мороз підлазив до кісто́к, Стежки́, […]

Приємна тінь від лип крислатих, Приємний вітер залетів, Згадалась липа поряд хати, І кущ черемухи там цвів. Вони цвіли́ у різну пору І любувався, хто хотів, Хрущі гуділи, бджоли хором, І аромат дворо́м летів. 04.04.2026. Ганна Зубко

Весна вже тішить, ряст розцвів, Стежки зазеленіли, Покрились щебетом птахів Всі береги, долини. Теплом все сіє скрізь весна, Дощем тихеньким ро́сить, А десь гостює вже гроза, Вітрець здаля доносить. 03.04.2026. Ганна Зубко

Розтанув сніг, струмочки зникли, Віднесла кригу в даль вода, Птахів у небі дружні клини Вертають з криком до гнізда. Біліють квітами, сині́ють Галя́вини в лісах, Всі схили зеленіють, Показується ряст... 03.04.2026. Ганна Зубко

Вiнок Хрестослов Лінива посмішка Без погляду Без жалю Посивіють мрії мої І зі мною Підуть назавжди Бо завжди Обпадає вінок І з цвітучої сливи Що щасливо мовчить І чекає На чудо І в цій темряві Все Ще чекає На чудо Се нечутно вінок свій знімає весна Її серце […]