Як косили Не думали Очі пам’ятали Просто себе Хилилось все Аж від того краю І з туману Починали З холоду криниці Зупиняла Розгортала Хустку молодиця Пахло полем І травою Розігріті коси Зупинялись Дивувались на Ніженьки босі Тою стежкою Одною Від самої хати Було світа йти Співалось Як полегка […]
Розквітають спустілі поля, Зелень рветься крізь мертві окови. В кожній бруньці — пекуча жага І гаряча пульсація крові. Зігріває проміння ріллю, Відступають холодні тумани. Я цю вперту природу люблю, Що корінням зашиє всі рани. Скільки б зим не судилося нам, Скільки б темрява світ не косила — Проростає […]
Птахи вже тут, затихло небо, Сині́є проліском земля, Гуляє вітер понад степом І понад полем, де рілля. Крадеться-бродить берегами, У парі з хвилею біжить, Розносить щебет між садами, Танцює, крутиться, летить. Кружляє вітер беззупину, В весні грозу вже упіймав, Сполохав зграю голуби́ну, А потім небом доганяв. Суху траву […]
Трава суха і очерет сухий, Немає паростків, ще рано, Немає хвилі, лід крихкий, Без щебету світанок. Змінився берег, дуже порідів, Рука людини на́щось постаралась, З алей він, лавок, ліхтарів, І мало справжнього зосталось. Все ж по землі приємніше іти, Брести травою, до кущів торкатись, І поряд хвилі... Де […]
В долину берег поманив, До верб та верболозу, Повз кущ шипшини пропустив -- Колючу загорожу. Зустріла стежка в болота́х, З калюжами слизькими, Шмигнув угору тихо птах Із крилами рябими. Ще річка спить, Хоч лід крихкий --- Ніде а ні щілини, Лиш очерет сухий, хрусткий Вигля́дає з-за спини. 07.03.2026. […]
Птахів у небі зграї, клини, Весна підня́ла настрій всім, З-під снігу зиркають долини, Що іще де-не-де вцілів. Розтане лід, плистимуть хвилі, Зазеленіє, зацвіте Весна край річки, у долині І ароматами дихне. Пройде дорогою у полі, Повсюди вітром пролетить, Шеле́снуть листям всі тополі, Птахами гай загомонить. 03.03.2026. Ганна Зубко
Акровірш В еселкові барви,емоцій жмуток, Е тюди у буднях, повітря ковток. С кільки ж ми чекали на теплий танок, Н а квіти і трави, і з них килимок. А може, і щастя повернеться знов? П рилине до кожного, як і було? Р анковим тим птаством,що хлине у кров. […]
Дочекалась весни, вже чекаю Її першу грозу серед дня, З нетерпінням між хмар загляда́ю, Грім піймати хоча би здаля. Вітер хмари жене синім небом І грозою й не пахне мені, Понад полем широким із криком Пролетіли лише́ журавлі. 02.03.2026. Ганна Зубко
Весна всміхнулась сонцем теплим, Та вітром лагідним пройшлась, Із відчуттям приємним,терпким У свої клопоти впряглась. Усіх птахів до гнізд вертає, Сніг розтопила майже скрізь, Поволі річку визволяє, Яку заждався верболіз. Торкнуться хвилі верболозу Як скресне крига, попливе, Зимові за́лишки гіпнозу Ріка до берега приб'є. 01.03.2026. Ганна Зубко
Сніг тане, краплі стукотять По підвіконню гучно, Пташки́ порха́ють, шурхотять, Щебечуть усі дружно. Весна вже скоро, йде зима, Та плакати не стану, Розпустить котики верба, В підсніжники загляну. Легенько листячка торкнусь, Бутонів ніжно-білих, Уко́тре стежкою пройдусь По на́бережних схилах. Піймаю хвилю знов і знов, Як довго річка спала! […]
То тут, то там кричать сороки, Весною тішаться, теплом, Літає вітер одинокий Між берегами і селом. Тріпочуть в хвилях чайки білі, Гніздо лелеки уже в'ють, Реве далеко трактор в полі, Городи ко́нями оруть. Віз тарахтить, ледь тягнуть коні, І вечір йде уже селом, Не затихає трактор в полі, […]
Темніло небо, блідли зорі, І бліднув місяць тихо вслід, Штовха́лись хмари, снігу гори За ніч сипнули до воріт. Немає хвиль, землі не видно, Під снігом, гли́боко трава, Незвично, радісно і дивно --- Справжня навідалась зима. 08.02.2026. Ганна Зубко
Природа завжди була і залишається одним із найбільших джерел натхнення для митців. Зміна пір року — це не просто календарний цикл, це безперервна зміна настроїв та емоцій. У цьому розділі нашої платформи автори діляться своїми віршами про пори року, які майстерно передають красу навколишнього світу та допомагають відчути єдність із природою.
Пейзажна поезія вчить нас помічати дивовижне у повсякденному: у першій краплі весняного дощу, у теплому літньому вітрі, у танці золотого осіннього листя чи в іскристому зимовому снігу. Читаючи ці авторські рядки, ви зможете подумки перенестися у наймальовничіші куточки природи, відчути її дихання та ритм.
Спільнота наших авторів постійно поповнює колекцію новими творами. Наша збірка зручно охоплює всі чотири сезони, кожен з яких має свою неповторну атмосферу:
Для школярів та малюків такі вірші є чудовим способом пізнання світу, адже через мелодійні рядки діти вчаться любити й берегти рідну природу. Для дорослих пейзажна поезія — це своєрідна арт-терапія, яка дозволяє відволіктися від міського шуму та відновити внутрішню гармонію.
Обирайте свій улюблений сезон, читайте сучасну поезію, зберігайте найкращі твори у свої книжкові колекції та обов'язково залишайте теплі коментарі авторам, які дарують нам цю красу!
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.