ДНІ НЕСКІНЧЕННІ
Дні нескінченними якимись уже стали, Чи може так мені лише здало́сь, Уже давно зозулі відкували, А їм заміни так і не знайшлось. Не чути більш в світанках соловейка, В моїх принаймні, а чи знов здало́сь, Порхну́ла в гі́лках пташечка маленька, Й затихла, мов лякаючись чого́сь. Не світить сонце, […]
ДНІ НЕСКІНЧЕННІ
Дні нескінченними якимись уже стали, Чи може так мені лише здало́сь, Уже давно зозулі відкували, А їм заміни так і не знайшлось. Не чутно більш в світанках соловейка, В моїх принаймні, а чи знов здало́сь, Порхну́ла в гі́лках пташечка маленька, Й затихла, мов лякаючись чого́сь. Не світить сонце, […]
ГАРНИЙ ДОЩ
Гарний дощ серед дня Несподівано ринув, За вікном --- біготня, Зупинились машини. Уже ллє, як з відра, Чверть години --- й притихнув, А був поряд, зблизька́, На долоні ледь бризнув. Об карниз стукотить Повільніше, тихіше, Угорі ж гуркотить Все частіше й гучніше. Знов іде дощ, спішить, Скрізь вода […]
НЕБО В ПІЗНЮ ГОДИНУ
Я дивилася в небо з вікна У нічну уже, пізню годину, Десь одна, друга хмара пливла І зірки де-не-де ледь видно. Місяць мов із холодного скла, Ніде сяйва у ніч не кинув, Й пригадалося небо села У таку ж, у нічну годину. Там виднівся маршрут всіх доріг, У […]
Вітаю, мила
Нарешті прийшов Сказати "Вітаю" І зацілувати Гарячі вуста, Коли твоя ласка Свята. Чому ж ти плачеш? Нічого лихого. Так, стужився, бачиш? Знаю, як довго Чекала... Зате тепер вогню Чимало! Розвіва, бурунить Твоє волосся... Так нетерпляче Марили - Сьогодні збулося, Настала мить! Та вечір Шумить... Як же бути? Ти […]
Там пауза
Затихне все. Замовкнуть адвокати. Розсиплеться сувій із молитов. Не знатимеш, куди і як тікати, Як заговорить захолола кров. Не золото у чаші — вчинки й дії, Не ризи шовкові — лише душа. Спливуть дороги, де жили надії, Де кожний крок — вже пройдена межа. Жебрак і цар там […]
Метаморфози
Де тіні гострять грані прохолоди, І тиша п’є із простору лиш тінь, Міняє всесвіт сутність і породи: Гірський кришталь — у темряву видінь. Скло загусає в бронзових коріннях, Ріка міняє плину полотно — Там, де цвів ранок в сонячних проміннях, Тепер кипить бурштинове вино. Ми — лиш незрима […]
Немов туман, що тоне в глибині
Час тихо лине в зоряні завіси, Немов туман, що тоне в глибині. А осінь сипле різнобарвне листя Й дощами гасить теплі літні дні. Спадає ніч на тихі сонні води, Немов туман, що тоне в глибині. Цей давній смуток світу і природи Несе глухе відлуння вдалині. Поволі й тихо […]
Він брав нитки яскраві із світанку (притча)
Розпочинав роботу ткач щоранку, Коли туман лягав на сиві мхи. Він брав нитки яскраві із світанку, І темні — неспокутані гріхи. В його руках сплітались чорні тіні Крізь тонке сяйво місяця й зірок. «Нащо вплітаєш нитку у творіння, Що ріже око?» — запитав пророк. Ткач посміхнувся, пальців не […]
Метаморфоза
Печерний чоловік З'явився на світ І намалював себе, Того, що був іще мамонтом, А потім пішов вполювати себе, Того, що був іще мамонтом, А увечері, разом з одноплемінниками, Він смажив себе, того, Що був іще мамонтом. І вночі Спросоння Натягував свою шкуру, Ту, що стала вже завеликою за […]
На весіллю
Ох була я на весіллі Ох як добре побула Не одному добре дала Гуляла і кричала Веселилась як могла Давала і старому й молодому Брали всі хто навіть не хотів Навіть батюшки синові дурному Надавала добрих кулаків Сьогодні сиджу і мене трусить Кругом мене тільки ялинки В середині […]
Любов
Любов — квінтесенція всього живого, Без неї згасає незрима струна. Чи жили б ми досі у світі такого, Якби не дарував нам любові Творець? Ні, луна б мертва була. Бо любимо серцем ми виключно все: Від крихітної травинки, пісчинки і квітки, До звірів, до рибок, що хвиля несе, […]
Чому?
Розвіялись хмари, і зникли тумани, Заспівала душа у ранковій тиші. Загоїлись тихо старі мої рани, І чистим поривом мчать думки кудись. Так легко у грудях, і дихати вільно, І світ підкорився без зайвих умов. І серце сміється так щиро й надійно, І кожна хвилина дарує любов. Чому ж […]
Любові пелюстки
Пелюсточки душі такі виразні, І ніжноосяйні, люб'язні, Торкнулись Всесвіту й зорі, Розквітли світлом угорі. І тихо впали на долоні Небесним сяйвом у безсонні, Щоб крізь століття і віки Нести любові пелюстки. 14.07.2026, Благовіщенська
Любові пелюстки
Пелюсточки душі такі виразні, І ніжноосяйні, люб'язні, Торкнулись Всесвіту й зорі, Розквітли світлом угорі. І тихо впали на долоні Небесним сяйвом у безсонні, Щоб крізь століття і віки Нести любові пелюстки. 14.07.2026, Благовіщенська
Любові пелюстки
Пелюсточки душі такі виразні, І ніжноосяйні, люб'язні, Торкнулись Всесвіту й зорі, Розквітли світлом угорі. І тихо впали на долоні Небесним сяйвом у безсонні, Щоб крізь століття і віки Нести любові пелюстки. 14.07.2026, Благовіщенська
Любові пелюстки
Пелюсточки душі такі виразні, І ніжноосяйні, люб'язні, Торкнулись Всесвіту й зорі, Розквітли світлом угорі. І тихо впали на долоні Небесним сяйвом у безсонні, Щоб крізь століття і віки Нести любові пелюстки. 14.07.2026, Благовіщенська
Світанок
Зустрічаю світлий ранок, Життям наповнений світанок. Де кожна мить, мов Божий дар, Де щастя сяє поміж хмар. Де сонце усміхнеться морю, І світ осяяний любов'ю. Де вітер пісню принесе, А серце вірить у святе. Де квітне віра і надія, Де оживає кожна мрія. І вдячна Богу знов і […]
