спати в печалі,
бачити сни.
нікому не потрібна фантазія дії, яку ніколи й ніде не зустріти.
побачивши в снах об'єкт свій любові,
забудеш про те, що є в вашій мові.
та загубили всі ті вірші,
що присвячені тобі колись були.
ти про них уже забув,
а сняться лиш вони мені, як пам'ять,
яку ні забути,
ні згадати ти не в силі.
і живеш із думкой милой,
ти про сон,
який не йде.
а як заснеш,
то пожалієш, або, може, пожаліють?
неможливо знати точно: сон це точка твого комфорту,
який залишив вдома зранку, перед школой на світанку.
