Українські вірші

Секунди пахнуть кавою і хлібом, З ковтками кави закипає час, Із перевернутої чаші неба, Прозоре світло огортає нас. На теплі скибки ріже час хвилини, Годинник вперто меле почуття. Шукаєм в гущі кави ми глибини І крихти недопитого життя. А дим над чашкою — мов біла грива Коня, що […]

Між секундами вдих і видих, Тіні плавляться, наче віск. Залишивши лиш світу вивих, Час утратив свій звичний блиск. Ртутне небо стікає в склянку. Думка знову втрачає суть, Ми блукаємо до світанку Серед привидів, що зовуть. Проростають зі стін дзвіниці, Мчать нас потяги — мов на «фас». Рве судини […]

Усесвіт крутить шестерні іржаві, Цілує вечір шрами на крилі. Минуле спить у вицвілій отаві, А я рахую кроки по золі. Що є, те є. І я живу, як можу. Просіюю крізь пальці часу дим. Квиток купую на перон порожній, Де ліхтарі ковтають світло зим. Душа — мов кактус […]

Коли життя жбурляє на задвірки, Де пахне пилом і цвілим сукном, Дощі у пам'яті латають дірки Палким, але розбавленим вином. Там ліхтарі — мов жовті кашалоти, Які ковтають ніч у стравохід, А тіні вишивають антресолі, Чекаючи на твій зворотний хід. Там час повзе, як гусениця синя, По ребрах […]

У човні пливуть двоє у літо, Де грайливо мартини літають. Твої ноги стоять серед квітів, Вдалині білі хмарки кружляють. Небо синє торкається жита, Що з волошками переплелося. Ластівки вдалині гордовиті, Заплітають березам волосся. Соловейко за гаєм блукає, Він кохану шукає рідненьку. Сльози з сумом свої витирає, Виглядає свою […]

Рвеш тенета, струни плачуть. Схили долі вітри вкрили. Очі знову милу бачать, Ночі волю снам відкрили. Йду, де ластівок сліди, Де ходила зранку мила З коромислом до води Й моє серце полонила. Полетиш в далекий край, Забереш з собою крила. Ти мене не забувай, Моя мила, незрадлива. Йду, […]

Зимовий вечір крилами кохання зігріває. Мороз не злиться, він уже все знає, Що я закоханий стою на кризі почуттів. О, лиш би лід не тріснув, цього я хотів! Хурделицею завіва вітер холодний, Та що зима, як я вже не самотній! Мороз тріскучий не злякає жодний, Ти інеєм малюєш […]

Твій легкий стан, твої п`янкі вуста, Ідеш зі мною по засніжених містах. З тобою поряд я, і ти - моя сім`я. Вночі і вдень шепочу я твоє ім`я. І в кольорові заметілі конфеті, І в радісні яскраві дні, і в дні гіркі, Я шепочу твоє ім`я! Кохаю я! […]

Зіронькою з неба прилетіла ти, Цей мороз тріскучий залишив сліди. Я кохаю, мила, вір моїм словам, Ключики від серця я тобі віддам. Метушаться за вікном знову снігурі, Як на кухні мила з ранньої зорі. Подарую квіти, обніму за стан - Зашарілись щоки, наче той тюльпан.

Вже осінь коси запліта деревам, Останній полетів ключ журавлів, Художниця мазками намалює небо, Небесно-синє як і я хотів…

Ти мій сум, моє кохання, В поемі цій ще не кінець. Лиш біль сердечного страждання, Не зміг завести під вінець. -Мені нікого вже не треба, Сказала ти мені. Лише плакуча верба З тобою у ці дні. Ти вже готова до зірок, Я обіймаю твої руки. Ти робиш несміливий […]

Мені сьогодні знову снилась ти… Твій голос чую навіть через сон, Коли спросоння піднімаю телефон. Життя не вайбер, не зітреш його рядки. Ти мені снишся, знаєш це чи ні? Мій ангеле, сумую за тобою. До мене йдеш ти легкою ходою, Ступаючи нечутно, наче уві сні.

Ніжним коханням ми запалили тисячу зірок. В серпневу ніч нам світ відкрив свої бажання. Живу лиш словом я твоїм, що ми удвох Нашим серцям відкриємо дорогу до єднання. На небі зорепад вже зустрічає осінь, В свої обійми вечір загорта дерева. Вони сором`язливі, жовтокосі, Їм сниться міст і річка […]

Я зустрів її, вона ідеальна, І на кухні чаклує гарнір, Хазяйнує з самого рання Зіронька яскравіша із зір. Я цілую її стомлені руки І солодкі, як вишня, вуста, Мого серця закохані звуки, І трояндами квітне душа. Та чому я заснути не можу А все згадую мавку з лісів? […]

Сумних мелодій я тобі не напишу І не скажу, що часу вже немає. Торкаючись тебе, напевно, я грішу, Але коли ти поряд - серце завмирає. В калейдоскопі почуттів згораю знов, Цей вогник запалив наше кохання. І почуття у нас з тобою більше за любов, Обійми наші - більше […]

Вже кригою замерзли наші почуття, і ніби не було кохання, Але згадай про наші відчуття і в небесах сердець єднання. Ти вже не та, це все зробив з тобою шлюб колишній, Але я знову тут стою, і на цей раз для тебе я не лишній. Цей другий шанс […]

Ще мороз все листя не забрав, А я зустрів тебе і покохав. Серед снігів тепло мого кохання Палахкотить від вечора до рання. Наші серця легкі, як дві сніжинки, Що бились в унісон, як ті жаринки. Серед багаття почуттів згораю - Кохаю більше за життя, кохаю…