Вертайся, солодкоголосий,
На кін, на кіл, на брудершафт.
Ти чуєш, як уклінно просить
Чергова грішника душа?
Тебе не гріє погляд сонця –
Тебе пече його вогонь…
Зустрів ти дух сонцепоклонця,
Тож добре оціни його!
Чи марно жде душа ця спрагла
У супокої німоти?
Вона від мук уже засмагла…
Пробач її та відпусти.
