Стисло…
Стисло показують сюжет серіалу (Що краще б залишався тільки сном...) В стислих рамках, в стислих списках, З сильним тиском – показують знов... Кадр за кадром розкривають деталі, Як завжди, готують нам новий сезон... На блюдечку викладуть "свіжі новини" – Приправлять їх страхом, і абсурдом... Коли вже екшн і […]
Фундаменти…
Як створити нове, Коли ще "панує" старе?! Воно ж само не піде, Само себе не заміне... В очікуванні зміни – Тримають старі міни, Що вибухають позмінно, Коли будуєш на старому нове... Через хибні заміри – Падають нові стіни, Що будувались позмінно На фундаменті старого життя... І як все […]
На кострищі старих ілюзій…
На кострищі старих ілюзій Горіло все: від книг до молитов... Ніхто не стримав вогнища, Що розгоралось знов і знов... Із просохлих, чорних дров, Обвугленого світосприйняття, Якого кожна версія могла Мати право на життя... Та... не судилося – полилолося: "Червоними" ріками, "Чорними" днями, Тривожними ночами – З надією зустріти […]
Прости мене
« Прости мене» 1-ий куплет По хвилинах, розбігаються, Падають, із небесних сил. Раннім ранком прокидаються , Від рухів необережних . Зоря б немов блищить із далека , Нас вкрито необережністю . Тут часто би наче знайшлась чиясь родина, І звичайно ж , ми б розійшлись з тобою . […]
Моя рідна, незалежна країно
Моя рідна, незалежна країно, Моя прекрасна ненька Україно! Була завжди чарівна, є і будеш — Віру у майбутнє ти даруєш! Твої степи і сині небеса, Прозорі, чисті джерельця, Калинонька в гайочку розквітає, І люба пісня солов’їв лунає. Тут кожна стежка — рідна і свята, Тут українська мова золота. […]
Сватання по-українськи
Поміж шаленого потоку в коридорі Ловлю обличчя незнайомі і суворі. Із початком повномасштабної війни Всі лікарі - варті найвищої ціни. Коли на каву ми з колегами зібрались, Секретами про "наречених" обмінялись. Нас на роботу і з роботи проводжають, Принести торт і квіти - завжди привід мають. "Полікуйте від […]
* * *
Знову пташка стукає в вікно, Вітер теж, підкравшись серед ночі, І стає відразу холодно, Та страхо́м наповнюються очі. Усе ж зірко дивляться у тьму, Все хотять кого́сь там розшукати, На поду́шку я їх покладу І до ранку бу́ду присипляти. 21.08.2026. Ганна Зубко
СПІВ БЛАЖЕННИЙ
Спів блаженний сьогодні почула, Боже небо, вклоняюсь тобі! Ця подія в минуле вернула, Де співали тако́ж солов'ї. Лився спів над туманом, рікою, До вікна у мій сон заліта́в Від тих верб загустих, де порою Зір з цікавості пташку шукав. Коли вітер чесав вербам коси, Гна́ла хвилі на берег […]
СПІВ БЛАЖЕННИЙ
Спів блаженний сьогодні почула, Боже небо, вклоняюсь тобі! Ця подія в минуле вернула, Де співали тако́ж солов'ї. Лився спів над туманом, рікою, До вікна у мій сон заліта́в, Від тих верб загустих, де порою Зір з цікавості пташку шукав. Коли вітер чесав вербам коси, Гна́ла хвилі на берег […]
ПЛАЧ ПТАШИНИЙ
Не згадаю який уже день Кричить пташка, яку не впізнати, Чи то ноти пташиних пісень, Де страждання так може звучати. Сум той ллється в відкрите вікно, Вже, здається, повиснув на стінах, І проміння уже не лягло На мальованих, шитих картинах. Навіть хмара пустила сльозу, Поросила злегка плач пташиний, […]
ПАХНУТЬ ЯБЛУКА СПІЛІ
Пішло літо з пустими руками, Сумом осінь поглянула вслід, Теж пішла берегами, полями До своїх уже братись робіт. І фарбує, рум'янить, і сіє, І дощем поливає услід, І туманом, і вітром керує, Всі таланти пускає у хід. У садках пахнуть яблука спілі, І калина так пишна уся, І […]
Я ЩЕ МРІЮ
Я ще мрію зозулю почути У далекому тому селі, І до верб в береги зазирнути, Як співатимуть солов'ї. Білизно́ю садків любуватись, Поміж трав ще косою пройтись, Поможи мені, Божая Мати, Повернути на мить те колись. І грозу ту почути, і хвилі, Хоча в пам'яті плескіт той є, Павутину […]
Я ЩЕ МРІЮ
Я ще мрію зозулю почути У далекому тому селі, І до верб в береги зазирнути, Як співатимуть солов'ї. Білизно́ю садків любуватись, Поміж трав ще косою пройтись, Поможи мені, Божая Мати, Повернутись на мить в те колись. І грозу ту почути, і хвилі, Хоча в пам'яті плескіт той є, […]
СПЕРЕЧАЛИСЬ СОРОКИ
Про своє сперечались сороки, Вітер далі, вслухаючись, ніс, В береги по оби́два бо́ки, Очерет де кущами ріс. Й де вінками плели́ся верби, І у піні лежав пісок, Та за мить уже вітер впертий Повертався до тих соро́к. 19.08.2026. Ганна Зубко
ПОСКРИПУВАВ ЯСЕН
Поскрипував ясен побіля дороги, І втома вечірня тулилась воріт, Втомилися й руки, і очі, і ноги, Що мають немало прожитих вже літ. Не віриш у старість, поки́ не відчуєш Кволість у тілі та шаркання ніг, І планів ніяких уже не будуєш, Коли зависоким здається поріг. Коли вона встигла?.. […]
НЕ ТІ РОЗМОВИ
Все купаються росами ранки, Все роздарює сонце тепло, Та не будять уже світанки, Як будили колись село. Коли річка в тумані спа́ла, І дрімав поміж верб ще сон --- Скрізь до праці сім'я вставала, Бо такий у селі закон. Утомлялися руки й ноги, Спрага мучила... все пройшло, І […]
Коли стане сумно…
Коли стане сумно - поклич на розмову... Поклич себе! Так-так – себе! А не когось. Якщо не стане близьких твоїх навколо, Чи зможе вислухати щиро, інший хтось? Бо інші – як усі, наділи маски навісні – Смакують ролі акторського мистецтва. Створивши собі грим, пройшовши Рим – Не віднайдуть […]
Там кожен спогад фарфором твердів
Я вкинула всю сіль у темний глек, де мляво плавали розмиті зорі, Час уповільнив свій тривожний біг, застиг в нічному, дивному фарфорі. Там проростали нитки кришталю, в’язали вузликом важкі сувої. Я ще ретельно жаль свій досолю, щоб він застиг у мовчазнім покої. Там фосфор розчинявся без слідів, і […]
