* * *

Знову пташка стукає в вікно,
Вітер теж, підкравшись серед ночі,
І стає відразу холодно,
Та страхо́м наповнюються очі.

Усе ж зірко дивляться у тьму,
Все хотять кого́сь там розшукати,
На поду́шку я їх покладу
І до ранку бу́ду присипляти.

21.08.2026.
Ганна Зубко