Мій батько — геній, недосяжна висота,
А мама — простота, любов і чиста хата.
У вихорі дівчат лишилась доля брата,
І я пізнав, любов на смак і як тиснуть її кліщата.
П'ять імен спалахнули, як зорі нічні увісні:
Люда, Марина, Уляна, Джазіба І Субіра,
чий образ лишивсь бездоганним,—
Всі вони у свій час дарували натхнення мені.
Я мешкав в кращих із країн, бачив палаци, світ і зраду,
Та справжнє щастя взнав тоді, коли в пустелі знайшов воду,
Дар світу сповнив, і залишив на згадку тонкий фіміам
Прекрасна Анна, вірний Альфа і малесенький Пріам.
В дні панування сліз, тривоги і недуг
Завжди мій Бог – єдиний і найкращий Друг
