Сучасні вірші про пори року: пейзажна лірика від наших авторів

Пішло літо з пустими руками, Сумом осінь поглянула вслід, Теж пішла берегами, полями До своїх уже братись робіт. І фарбує, рум'янить, і сіє, І дощем поливає услід, І туманом, і вітром керує, Всі таланти пускає у хід. У садках пахнуть яблука спілі, І калина так пишна уся, І […]

Вже хочу в осінь, в сирість, хмурість, До впалих, скручених листків, (І не каприз це, і не дурість), І клен щоб золотом горів. В дощах, промінні і без сонця, Щоб сам яскравістю світив, Стояв, дивився на віконця, Під вітром ніжно шелестів. Дощем вмивався серед двору, Мовчав в тумані […]

Сорока зранку дере горло, Пісню співаючи стару, Що було звечора --- підсохло, Ані краплиночки дощу. Спека у вікна загляда́є, Міняє в кольорі траву, В оселю ж вітер не вліта́є, Хоча запрошений. Чому? Чому гроза не завітає Хоча б на хвильку, а чи мить? Не терпить, виходу шукає, „Чому" […]

Час світить в кільце І вітер наче дме в мене . І тільки лиш обличчя твоє , Має лиш щастя своє . І край неба палає , І вогник не згасає . А раптом ось , і сніг іде , Наче село нічним морозом вкрите . І нічна […]

До літа спека вбила б почуття -- Гроза рятує, з півдня появилась, Ніч уже дозвіл свій дала, І не на жарт та розходи́лась. Й з'явивсь нізвідки вітерець, Не появлявсь давно в оселі, Тепер вже рветься напвростець, Поскрипують лиш двері. Тішусь, вслухаючись в грозу, Краплі збираючи в долоні, До […]

У відпустку липень уже йде, Місяць праці, рік аж відпочинку, Не по-людськи, навпаки усе, Не затримається ані на хвилинку. Літо має серпень про запас, Що заве́ршить деякі ще справи, Хтось пірне у річку іще раз, Чи пройдеться зеленню отави. І пісок поніжить стопи ніг, Потемніють риси вже засмаглі, […]

Я не проти осені, але В літньому теплі б іще побути, Де усе зелене, щось цвіте, Й тишу може щебет сколихнути. У квартирі вітер частий гість, Бажаний --- відкриті вікна, двері, І хто фрукти з апетитом їсть --- Літу сипе компліменти щирі. Пахне сіном літо і теплом, Відчувається […]

Дивляться очі крізь вії на світ, Слідом думки визирають, І небо манить, і диво-політ, Де крила птахи розправляють. Ро́зкішшю ма́нить вся літня пора, Що грозами зелень купає, Іде час повільно і швидко ступа, Єдиний спочинку не має. Десь вітер шеле́сне, підхопить чийсь звук, Десь радісний промінь приляже, Відчує […]

Вже гороби́на чепури́ться, осінь... День непомітно час свій підмотав, І частий дощ усе довкола ро́сить, І прохолоди вітер підігнав. Й густі тумани просяться частіше У пору денну, та́кож у нічну, І вигляда́ють зграї жалібніше, Що відліта́ють в подорож важку. Неспішно осінь зовнішність міняє, До жовтизни́ де бурості додасть, […]

Ти куди так спішиш? --- Запитала у літа, Із-за спеки не спиш І дощами не вмите. І яскравість твою Сонце вже обпалило, Й землю скрізь, й де стою, Вже тако́ж перегріло. Вітер кличу здаля: „Жени хмари густенькі, Щоб полили поля І сади зелененькі. Щоб напи́лась земля І була […]

Вікно відкривши, вітру упіймала Приємний дотик до лиця та рук, Ті поцілунки з жадністю приймала Після вчорашніх кліматичних мук. Так, мук, бо сонце несамовитим стало, Рослинний світ поганить на ходу, Уже на сході зранку припікало, Й пішло на південь, в стадію жарку. Початок літа, далі що чекає І […]

Купалося сонце в блакитному небі, І хмари гойдались в небесній красі. Легесенький вітер колише всі трави, Й співають натхненно дзвінкі солов'ї. Літечко вабить і літечко кличе У щедрі обійми квітучих полів. Там маки квітують, голівки здіймають І пахне лаванда на всі манівці. Ромашечки в полі уже усміхнулись, Неначе […]