Вікно відкривши, вітру упіймала
Приємний дотик до лиця та рук,
Ті поцілунки з жадністю приймала
Після вчорашніх кліматичних мук.
Так, мук, бо сонце
несамовитим стало,
Рослинний світ поганить на ходу,
Уже на сході зранку припікало,
Й пішло на південь,
в стадію жарку.
Початок літа, далі що чекає
І уявити навіть не берусь,
Надмірна спека почуття вбиває,
Мої, до літа, щиро зізнаю́сь.
29.06.2026.
Ганна Зубко
