Я не проти осені, але
В літньому теплі б іще побути,
Де усе зелене, щось цвіте,
Й тишу може щебет сколихнути.
У квартирі вітер частий гість,
Бажаний — відкриті вікна, двері,
І хто фрукти з апетитом їсть —
Літу сипе компліменти щирі.
Пахне сіном літо і теплом,
Відчувається його приємний дотик,
Зачепився місяць вже ріжком
І повис, знаходячись навпроти.
Серед тиші тої цвіркуни,
І сичі погля́дають все вниз,
У росі купаються стежки́,
У воді дрімає верболіз.
31.07.2026.
Ганна Зубко
