Джмелику – джмелику
З квітки на квітку
Жовту, червону, блакитну
Малу і велику
Невпинно гудеш
І в холод і в дощ
З ранку до вечора
Краплю нектара
Несеш
Діти твої
Невгамовні малі
Виростуть – може і
Будуть вдячні тобі
А ти – як стане вже
Холодно, осінь
Зтиха кудись
Полетиш
На квітку зів’ялу
Вже почорнілу
Не кольорову
Присядеш
Трохи спочинеш
Й назавжди забудеш
Про них
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
