Ти куди біжиш, гірська ріка?

Ти куди біжиш, гірська ріка?
Дай намилуватися тобою.
Буйний вітер сильно вже гойда
Гілочки смерек, що над водою.

Вздовж ріки порозросталися мохи.
Течії земні мелодії співають.
В папоротях й скелях – береги.
Схили в пишні шати одягають.

Закружляли понад річкою птахи -
Ті, що гнізда в'ють тут на деревах.
Їм так – добре. Вздовж великої ріки
Ввись знімаються на дужих крилах.

Враз затьохкав соловеєчко в долині
Там, де звивиста частина річки.
Он листочки затремтіли на калині.
То в коханні зізнаються вже синички.

То ж гойдаються грайливо на гілках.
Витанцьовують чарівний свій танок.
Раз по раз з дерев злітає птах,
Щоб разом сплестись в живий вінок.

Переглянулись в зажурі береги.
Захмарилось небо... Потемніло...
Буде дощ... Все стихло навкруги
Раптом вмить, немов би, й звечоріло.

А внизу потік в каміння гостре б'є
Й робить з річечки дрібні потічки.
Вийде сонце. Темні хмари прожене.
Зачерпне собі студеної водички.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко