У сяйві ранку, в долині тихій,
Де спить роса на квітучій траві,
Ангел охоронець встає легкий,
На крилах світла до світу ступає.
Він – вірний вартовий життя нашого,
Супроводжує в день і вночі.
Крізь морок темряви, долі драму,
Він світлом мудрості нам сяє в очі.
Поставний, могутній, з крилами білими,
Ангел спішить до зоряного світу.
Коли наша душа торкається біди,
Він нам дарує надію й віру в долю.
На стежці життя, де тумани злидні,
Ангел стоїть, як знак вічної надії.
Його поклик звучить у серцях вірних,
В ньому довіра, мир і любов прості.
Нехай крила його легко крилаті
Понесуть в далі, в краї дивний світ,
Де відбуваються дива незвідані,
І мудрість вічна життя нам світить.
Ангел охоронець, пильний й ніжний,
Всім дарує добро, мир і світло.
Його поклик лунає в серцях тихих,
Де спить надія і квітне віра.
