В божевільному цьому світі
королівство є тридев’яте:
там суницями пахне влітку,
чебрецем, звіробоєм і м"ятою.
Там вітри, що з доріг вертаються,
в осоці наніч спати вкладаються
І шепочуть: весь світ облети-
краще місця, як тут, не знайти.
З-під коріння верби плакучої
там пульсує жива вода,
скропиш нею душу засмучену-
і відступить люта біда
Там дитинство моє заховалося
перепілкою під кущем.
Як там мріялось, як співалося,
танцювалося під дощем.
Там уперше серцю відкрилася
Слова рідного таїна.
І сміялася, і журилася
Із легенд і пісень давнина
Тридев’яте моє королівство,
Тихий раю мого дитинства,
Зачудовано посміхнуся:
Не Андріїв ярок- Андрусів))
Олена Присяжна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
